Справа № 607/2127/22Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В.
Провадження № 33/817/198/22 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
10 травня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2022 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 496,20 грн.
Згідно даної постанови, 03.02.2022 року о 01 год. 40 хв. на вул.Руській в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Алкотест 6820" №ARHJ-0295 (повірка до 16.11.2022 р.) та огляду в медичному закладі КНП ТОМЦСНЗ ТОР відмовився в категоричній формі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, а із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що автомобіль був припаркованим, тому відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не було підстав для зупинки транспортного засобу. Зазначає, що о 01 год. 40 хв. 03.02.2022 не керував транспортним засобом як зазначено у протоколі, оскільки на той момент уже спілкувався з працівниками поліції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 258389 від 03.02.2022 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.
Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції Олійнику С.І. було належним чином роз'яснено підстави зупинки та допущене порушення ним ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Зокрема відеозаписом із відеореєстратора працівників поліції підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним ПДР України і в подальшому водій переглядав вказаний відеозапис на місці зупинки та не зауважував, що дата на цьому відеозаписі зазначена як 02.02.2022 і не заперечував, що такі події мали місце 03.02.2022 (01 год. 55 хв. 20 с. 01 год. 56 хв. 01 с., назва відеофайлу «export-eyjm5»).
При цьому неспівпадіння дати не спростовує того факту, що відеозапис з відеореєстратора підтверджує обставини вчинення адміністративного правопорушення та узгоджується з усіма іншими доказами в сукупності, що подія відбувалася саме 03.02.2022 року.
Таким чином, доводи апелянта, що транспортним засобом він не керував не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Також апелянт вказує про те, що протокол про адмінправопорушення відносно нього було складено працівником поліції, який не встановлював у нього ознаки алкогольного сп'яніння та не роз'яснював йому його права, а отже такий складено із порушенням вимог КУпАП.
Такі доводи апеляційної скарги є неспроможними, виходячи з того, що до складу екіпажу патрульної поліції входили поліцейські роти №1 взводу 2 УПП в Тернопільській області ДПП Сеньків Н.А. та ОСОБА_2 , які 03.02.2022 року здійснювали патрулювання вулиць м.Тернополя, у тому числі вул.Руську, та виявивши допущене порушення ПДР, зупинили водія ОСОБА_1 та в подальшому спілкувалися з водієм.
Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя