06.05.2022 Справа №607/5489/22
провадження № 1-кс/607/1811/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області вівчар ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 166 КК України, про продовження строку досудового розслідування, -
встановила:
слідчий, за погодженням із прокурором, звернулася до слідчого судді з вказаним клопотанням, у якому просить продовжити строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні на строк до шести місяців.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 18 листопада 2019 року до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від Тернопільської обласної Державної адміністрації "Служба у справах дітей", про те що ОСОБА_6 злісно не виконує обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 листопада 2019 року внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003332 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 звернулась у вечірній час 12 листопада 2019 року до КПП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР із малолітнім сином ОСОБА_7 із підозрою на лейкоз. При огляді дитини було виявлено синці по тілу хлопчика, які не властиві для утворення у наслідок падіння. На час госпіталізації дитині було 2 роки та 11 місяців, трирічного віку він набував 18 листопада 2019 року. Після комплексу обстежень лікуючий лікар повідомила 13 листопада 2019 року ОСОБА_6 про те, щоб вона не переживала за стан дитини, лейкоз у нього не підтверджується. Після цього ОСОБА_6 почала проявляти агресію та неадекватно себе поводити, ображаючи та звинувачуючи медичний персонал у некомпетентності.
Наступного дня, тобто 14 листопада 2019 року в ранці, коли лікуючий лікар прийшла на огляд дитини у палату №20, то виявила почервоніння правого очка, а саме очного яблука. На її запитання, що сталось ОСОБА_8 повідомила, що 13 листопада 2019 року у вечірній час, коли вона вийшла в туалет, то дитина впала з ліжечка і вдарилась в очко. Про це лікар повідомила завідувача відділення і одразу ж направила дитину на огляд у офтальмологічне відділення КНП «ТОДКЛ'ТОР. Дитину оглянула офтальмолог ОСОБА_9 , яка вказала лікуючому лікарю, що за результатами огляду дитини у нього виявлено травматичне ураження ока, а саме точковий укол, у зв'язку з чим дитину було скеровано на огляд у КНП «Тернопільську університетську лікарню» ТОР. Після цього лікуючий лікар спільно із офтальмологом прийшли до ОСОБА_6 і почали з'ясовувати обставини отримання травми, на що ОСОБА_8 почала говорити про те, що дитина впала, ОСОБА_9 заперечила падіння вказуючи, що це колоте ушкодження. Оскільки ОСОБА_8 є дуже хитрою, то почала вказувати, що дитина травмувалась машинкою. Лікар оглянула машинку, яка була виконана із пластмаси, невеличких розмірів без виступаючих поверхонь, після чого вказала, що такою машинкою травмувати око не можливо. ОСОБА_8 почала вказувати, що дитина травмувалась іграшковим мотоциклом. ОСОБА_9 оглянула наданий ОСОБА_10 мотоцикл, у якому були ручки із тупими кінцями, і знову заперечила можливість так травмуватися мотоциклом, тоді ОСОБА_8 почала говорити, що вона нічого не робила це випадкове поранення і путалась у поясненнях. Одночасно, будь яких пошкоджень слизової, повік, чи обличчя виявлено не було.
Того ж дня, а саме 14 листопада 2019 року близько 21 год. медична сестра зателефонувала до лікуючого лікаря і повідомила, що до неї звернулась ОСОБА_6 , яка вказала, що при закапуванні очка дитина почала сильно плакати і з очка виділилась кров. Лікар попросила пильно спостерігати за дитиною, і при потребі викликати чергового лікаря.
Вранці 15 листопада 2019 року, коли лікар прийшла на огляд, то виявила опухле око у дитини, залипше сукровицею, тому лікар скерувала невідкладно дитини до офтальмолога, і самостійно супроводжувала дитину. За результатами огляду у дитини були виявлені нові точкові колоті рани рогівки, які були за характером ідентичні попередньому. Появу нових травм ОСОБА_8 пояснити не могла, її пояснення були не логічними і постійно різними, не розбірливими. Після цього було викликано юриста лікувального закладу. Дитину було переведено у офтальмологічне відділення. За обставинами, які склались, медичні працівники зробили висновок, що дитина для ОСОБА_11 є лише джерелом фінансового надходження, і такі дії вона вчинила умисно, оскільки не вдалось виготовити дитині групу через лейкоз і саме тому вона спричинила тілесні ушкодження дитині, щоб отримувати і у подальшому виплати після набуття дитиною 3-х річного віку. При розмові із малолітнім, ОСОБА_7 вказував медичному персоналу про те, що «мама мені робила коль-коль», що було підставою у подальшому для виклику працівників поліції, та службу у справах дітей та молоді.
21 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертній комісії Тернопільського ОБСМЕ, яка спрямована на встановлення тяжкості, механізму, часу та характеру спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_7 .
У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи при перебуванні малолітнього ОСОБА_7 із 12 по 18 листопада 2019 року на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні, у нього було діагностовано інфекційне захворювання шкіри волосистої частини голови - стрептодермія, яке супроводжувалося реактивною лімфаденопатією (збільшенням регіонарної групи лімфовузлів), а також були виявлені численні синці на обличчі (щоках), руках і ногах. Крім цього, у ОСОБА_7 в період його знаходження у вказаному лікувальному закладі були встановлені ушкодження правого ока механічного походження у виді проникаючих поранень в ділянці рогівки, одне з яких було виявлено при лікарському обстеженні 14 листопада 2019 року та ще два - на наступний день. З приводу травми правого очного яблука, ОСОБА_7 15 листопада 2019 року в ургентному порядку надавалася хірургічна допомога в стаціонарних умовах очного відділення Тернопільської університетської лікарні. Наведені у медичних картах №№13058 і 18135 певні морфологічні властивості ушкоджень правого очного яблука, що проникали у його передню камеру - «колоті» та «ріжучо-колоті рани» в ділянці рогівки «в напрямку від лімба до центру зіниці», свідчать про колючу дію гострого видовженого предмета з досить незначною товщиною - по типу голки. Описана у медичних документах виразність травматичних змін в ушкоджених структурах очного яблука дає підстави стверджувати, що ці ушкодження у ОСОБА_7 виникли саме у період його перебування у лікувальному закладі і незадовго перед його обстеженнями лікарями-офтальмологами, не виключено у вказані в постанові ймовірні терміни - «у вечірній час» 13 та 14 листопада 2019 року. Синці у ОСОБА_7 , зважаючи на вказані у записах медичної карти №13058 їх властивості як «різного ступеня розвитку» та «блідо-жовтого кольору», спричинені дією тупих предметів щонайменше за декілька діб до вступу його 12 листопада 2019 року у лікувальний заклад. Встановити лише за вищевказаними у медичних документах властивостями синців групові та індивідуальні особливості травмуючих тупих предметів, не можна. Ушкодження правого ока у ОСОБА_7 , виходячи із вищенаведеного їх характеру (розташування в особливо чутливих на механічні подразнення анатомічних структурах очного яблука, механізм утворення (походження), кількість та різні терміни виникнення, відсутність слідів травматичного впливу на повіках чи в навколоорбітальній ділянці) та його малолітнього віку, беззаперечно заподіяні сторонньою рукою в умисний і цілеспрямований спосіб, не виключено внаслідок «проколювання голкою». Вони не могли утворитися «внаслідок падіння на площині» чи «самотравмуванні іграшкою».
Згідно із результатами проведених ОСОБА_7 у січні та березні 2020 року обстежень у спеціалізованому лікувальному закладі м. Одеси - ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМИ України», у нього встановлені виразні післятравматичні зміни правого очного яблука із втратою зору цим оком, що відповідно до ст. 24 «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм» (Міністерство фінансів, 1986), становить 35% стійкої втрати працездатності. Отже, спричинена ОСОБА_7 у листопаді 2019 року травма правого очного яблука, за своїми наслідками, належать до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою стійкої втрати
04 травня 2022 року у кримінальному провадженні призначено амбулаторну судово-психологічну експертизу потерпілого ОСОБА_7 , проведення якої відбудеться експертами Тернопільської філії судово-психіатричних експертиз Державнної установи «Інститут психіатрії судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України».
Строк досудового розслідування кримінального провадження №12019210010003332 закінчується 18 травня 2022 року, однак завершити у ньому досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, та виконання амбулаторної судової-психологічної експертиз для забезпечення повного та об'єктивного проведення досудового розслідування, а саме: провести у кримінальному провадженні амбулаторну судово-психологічну експертизу потерпілому малолітньому ОСОБА_7 ; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок амбулаторної судово-психологічної експертизи потерпілому малолітньому ОСОБА_7 ; отримати та долучити до матеріалів провадження матеріали виконаного доручення спрямованого на встановлення місця перебування ОСОБА_6 ; за результатами аналізу матеріалів кримінального провадження дати правову оцінку діям ОСОБА_6 ; виконати вимоги ст. ст. 276-278 КПК України; виконати дії на стадії закінчення досудового розслідування.
Зазначені процесуальні дії не було проведено раніше внаслідок особливої складності провадження та проведення в цей час інших першочергових та інших невідкладних слідчих дій для встановлення обставин вчинення злочину, а необхідність у проведенні окремих з них виникла лише після проведення вказаних слідчих дій, судових експертиз.
Виконання зазначених слідчих /розшукових/ та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів.
Однак, строк здійснення досудового розслідування до 18 травня 2022 року є недостатнім для проведення усіх необхідних слідчих /розшукових/ та процесуальних дій, зазначає слідчий.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримала з мотивів, викладених у ньому, та просить задовольнити.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.
Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу (ч. 1 ст. 294 КПК України).
Пунктом 2 ч.4 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.
Встановлено, що слідчою групою у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010003332 від 18 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, який є нетяжким злочином, відповідно до ст. 12 КК України.
Про підозру в рамках вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2021 року у справі № 607/20758/21 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року було продовжено на шість місяців.
Слідчим доведено, що завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення його строку, а саме, до визначеного Законом строку, не є можливим з огляду на необхідність проведення та завершення ряду слідчих /розшукових/ та процесуальних дій, які перелічені вище, зокрема провести у кримінальному провадженні амбулаторну судово-психіатричну експертизу потерпілому малолітньому ОСОБА_7 , призначену 04 травня 2022 року, та долучити до матеріалів кримінального провадження її висновок; отримати та долучити до матеріалів провадження матеріали виконаного доручення, спрямованого на встановлення місця перебування ОСОБА_6 та які, згідно мотивів клопотання, не могли бути здійснені раніше у зв'язку із особливою складністю кримінального провадження та проведення в цей час інших першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій. При цьому, слідчим також доведено доказове значення для кримінального провадження проведення цих слідчих /розшукових/ та процесуальних дій.
З наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити та продовжити строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, зважаючи на положення п. 2 ч. 4 ст. 219, ч. 1 ст. 294 КПК України, на шість місяців.
Керуючись ст.ст. 219, 294, 2951 КПК України, слідчий суддя, -
постановила:
клопотання слідчого - задовольнити.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 166 КК України, - продовжити на 6 (шість) місяців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1