Справа № 451/364/22
Провадження № 2/451/321/22
про залишення позовної заяви без руху
10 травня 2022 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,
05.05.2022 р. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, де просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,9494 га, що розташована на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №092234 від 10.03.2000 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Згідно п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на нерухоме майно - земельну ділянку.
На підтвердження оплати позивачем судового збору за вимогою про визнання права на земельну ділянку, надано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 1000 грн як за позовну вимогу майнового характеру.
Обгрунтованість проведеного розрахунку судового збору, позивач підтверджує з посиланням на ЗУ «Про оцінку земель», додаток №1 «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до ст. 18 ЗУ Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно ст. 19 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.
Як видно із ст. 20 ЗУ "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Наведений позивачем розрахунок вартості земельної ділянки в позовній заяві стосується ставки податку на земельні ділянки та не є належним доказом на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, в розумінні Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки особи можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
Крім того, із наданих суду матеріалів позовної заяви вбачається, що земельна ділянка не сформована, технічна документація не виготовлялася, таким чином позивач позбавлений можливості отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Крім того, суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.
Таким чином, суд роз'яснює позивачеві, що на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, яка є предметом позову, позивачу необхідно надати звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки.
Також, суд роз'яснює позивачеві, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.
Зазначені вимоги закону в матеріалах позову ОСОБА_1 не дотримані, в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову, що суперечить п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України. З поданих матеріалів позовної заяви неможливо встановити дійсну вартість спірного майна та визначити ціну позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Таким чином, суд не може застосувати ч.2 ст.176 ЦПК України, оскільки, ціна позову позивачем, у встановленому законом порядку не визначена, крім того ОСОБА_1 не обґрунтувала неможливість визначити точну ціну позову.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимоги, закріпленої у пункті п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, то таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. П. Патинок