Справа № 442/2322/22
Провадження №3/442/817/2022
Іменем України
10 травня 2022 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 185 КУпАП,
09.05.2022 до Дрогобицького міськрайонного суду львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 696610 від 30.01.2022, згідно якого 30.01.2022 о 19.45 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в м. Дрогобич вул.. Самбірська вчинила злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а також нецензурно виражалася та розмахувала руками, на зауваження не реагувала.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Статтею 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у т.ч. за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів).
Слово непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Системний аналіз норм указаного Кодексу дає підстави для висновку, що в ньому встановлена відповідальність лише за злісну непокору законній вимозі працівника міліції (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
З урахуванням того, що ВСУ в узагальненні Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП) (надалі - Узагальнення) висловив позицію щодо того, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами, що надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, а саме протоколом серії ВАБ № 696610, Протоколом АА № 147152 від 30.01.2022 про адміністративне затримання.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 30.01.2022, однак, на час розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, відтак, згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.38, 247, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Провадження у справі закрити.
Постанова не оскаржується.
Суддя Нагірна О.Б.