Справа № 306/1889/21
Провадження № 2/306/103/22
10 травня 2022 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Ганчак Л.Ф.
за участю секретаря Касинець В.В.
представника позивача Козаря М.М.
представника відповідача Русина Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє - адвокат Козар Микола Михайлович на підставі ордера серії РН-545 №086/21 від 26.10.2021року (89332, с.Оленьово, 1 Свалявського району Закарпатської області, м.т.0992495734) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позов мотивує тим, що він є власником згаданоїї квартири, в якому значаться зареєстрованими відповідачі, хоча такі ніколи не проживали і не проживають в ній. Позивач вважає, що дана обставина слугує підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування даним жилим приміщенням, оскільки позивач повноцінно користуватися та розпоряджатися своєю власністю не має можливості.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав та пояснив, що між сторонами є відносини з приводу поділу спадщини. Мати позивача є рідною сестрою ОСОБА_4 , між ними існували відносини з приводу поділу спадщини. Натомість до спадкування майна позивач ніякого відношення немає, він став власником квартири відповідно до договору дарування, просить позов задоволити так як прописка відповідачів перешкоджає ОСОБА_2 здійснювати своє право власності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно відповідачі не проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , проте між собою сестри (мати позивача та ОСОБА_4 ) домовились, що відповідачі будуть прописані у спірній квартирі до часу як вирішиться питання про оформлення спадкових прав відповідачами на будинок за адресою АДРЕСА_3 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до наступного висновку.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово ч.1 ст.29 ЦК України.
Ст.47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.09.2021року (а.с.6-8).
В даній квартирі значаться зареєстрованими відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується витягом №258 про зареєстрованих у житиловому приміщенні/будинку осіб, виданого ЦНАП Свалявської міської ради від 24.09.2021року (а.с.9), хоча за даною адресою відповідачі не проживали та не проживають, що стверджується актом про фактичне місце проживання особи від 28.09.2021року, складеного комісією ОСББ «Дружба» (а.с. 10). Факт непроживання відповідачів у вищезгаданій квартирі підтвердив їх представник.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З набуттям позивачем по даній справі права власності на будинок, останній має право на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю, в тому числі і щодо вирішення питань стосовно можливості проживання в будинку інших осіб.
Згідно ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі …судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Окрім того, суд керується нормами міжнародного законодавства, які регулюють дану сферу правовідносин, п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла.
В судовому засіданні позовні вимоги знайшли своє підтвердження, так як наявна реєстрація відповідачів фактично перешкоджає позивачу в реалізації її прав як власника вищевказаного жилого приміщення і враховуючи, що відповідачі фактично не проживали і не проживають у даному помешканні, позов є обгрунтованим та його слід задовольнити.
Також з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908,00грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
Одночасно, суд роз'ясняє відповідачам, що у випадку, якщо ОСОБА_4 є співласником житлового будинку АДРЕСА_3 , вона має право зареєструватись за даною адресою. Тобто, зняття з реєстрації відповідачів за даним позовом не порушує їх права на реєстрацію.
Керуючись ст. ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137,141, 200, 206, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 29, 317, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст.41 Конституції України, суд,
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі) такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України, ІПН, засоби зв'язку - невідомі) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім)грн., сплаченого при подачі позову до суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 10 травня 2022 року.
Головуючий Л.Ф.Ганчак
10.05.2022року