Справа № 686/18774/21
Провадження № 1-кс/686/3366/22
20 квітня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Кам'янець-Подільського Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12021242000000041,
встановив:
20.04.2022 року старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти заявленого клопотання з підстав необґрунтованості підозри та у зв'язку із недоведеністю заявлених стороною обвинувачення ризиків.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.03.2021 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021242000000041 зареєстровано кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією - ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України.
20.04.2022 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, а саме про те, що «у невстановлений досудовим розслідуванні час та у невстановленому досудовим розслідуванні місці ОСОБА_5 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна поєднаного з проникненням. З цією метою, останній заздалегідь підготувався до вчинення злочину, а саме взяв із собою приладдя пристосоване для відкриття врізних замків дверей та приладдя пристосоване для різання металу за допомогою струменю газу під високим тиском, після чого 28 лютого 2021 року близько 02:00 години, перебуваючи поряд із приміщення КП «Господар», яке розташоване по вул. Космонавтів 10 у м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, за допомогою заздалегідь підготовленого приладдя відчинив замок вхідних дверей з тильної сторони приміщення КП «Господар» та з метою вчинення крадіжки проник до приміщення КП «Господар». Перебуваючи у даному приміщенні, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленого приладдя для різання металу, вирізав задні металеві двері банкомату АТ КБ «Приватбанк», який знаходився вмонтований у стіну поряд із центральним входом до приміщення КП «Господар», після чого діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав із грошового сховища банкомату АТ КБ «Приватбанк» касети із грошовими коштами, та після доведення свого злочинного умислу до кінця покинув приміщення КП «Господар» і попрямував у невідомому напрямку.
В подальшому ОСОБА_5 викраденими грошовими коштами розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , спричинив АТ КБ «Приватбанк» матеріального збитку на загальну суму 1279000 гривень, що є особливо великими розмірами.
Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванні час та у невстановленому досудовим розслідуванні місці ОСОБА_5 вирішив вчинити крадіжку чужого майна поєднаного з проникненням. З цією метою, останній заздалегідь підготувався до вчинення злочину, а саме взяв із собою приладдя пристосоване для відкриття врізних замків дверей, інструмент пристосований до руйнування стін та приладдя пристосоване для різання металу за допомогою струменю газу під високим тиском, після чого 28 вересня 2021 року близько 03:00 години, перебуваючи поряд із прибудованим приміщенням «Бібліотека Філія № 2», яке розташоване на 1-у поверсі будинку АДРЕСА_2 , за допомогою заздалегідь підготовленого приладдя, зламав замок вхідних дверей зазначеного приміщення та з метою вчинення крадіжки проник до даного приміщення. Перебуваючи у коридорі вказаному приміщенні, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту для руйнування стін зробив отвір у гіпсокартонній стіні, після чого проник до кімнати в якій знаходиться банкомат АТ КБ «Приватбанк». В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, намагався таємно викрасти із грошового сховища банкомату АТ КБ «Приватбанк» касети в яких знаходилася національна валюта України в загальній сумі 288500 гривень, що є великими розмірами, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин що не залежали від його волі, оскільки спрацювала звукова сигналізація, після чого ОСОБА_5 з метою унеможливлення свого виявлення на місці вчинення злочину покинув приміщення в якому знаходився та попрямував у невідомому напрямку».
Дана підозра є обґрунтована та підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.02.2021; протоколом огляду місця події від 28.02.2021; протоколом допиту представника потерпілого від 03.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.03.2021; висновком експерта № СЕ-19/102-21/3813-БД від 13.04.2021; протоколом про результати здійснення НСРД від 08.07.2021; протоколом про результати здійснення НСРД від 13.08.2021; протоколом про результати здійснення НСРД від 23.11.2021; висновком експерта № СЕ-19/102-21/16255-БД від 30.12.2021; договором купівлі-продажу квартири від 17.03.2021; протоколом огляду місця події від 28.09.2021; протоколом огляду місця події від 01.10.2021; висновком експерта № СЕ-19/102-21/16256-БД від 09.02.2022; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя критично сприймає доводи захисника підозрюваного щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України з огляду на те, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, належну оцінку таким доказам має дати суд при можливому судовому розгляді кримінального провадження, а отже у своїх запереченнях захисник підозрюваного ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.
Матеріали клопотання, які були надані слідчому судді свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а надані докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Станом на час розгляду цього клопотання повідомлена ОСОБА_5 підозра, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та у замаху на вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України встановлена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
А отже, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для підозрюваного наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Слідчим у судовому засіданні доведено існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки всі предмети, які були пристосовані та використовувалися у ході вчинення кримінальних правопорушень, зокрема газорізальне обладнання та інструменти, пристосовані для відкриття дверей, у ході досудового розслідування відшукано не було.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у двох епізодах таємного викрадення чужого майна (одне із інкримінованих кримінальних правопорушень є незакінченим), поєднаних з проникненням у приміщення та вчинені з корисливих мотивів, слідчий суддя дійшла висновку про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також існує ризик незаконно впливу на свідків та представника потерпілого у кримінальному провадженні, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя відхиляє аргументи захисника підозрюваного про належне виконання ОСОБА_5 умов попередньо застосованого запобіжного заходу, оскільки жодних доказів того, що такі запобіжні заходи до підозрюваного застосувалися, а їх умови ОСОБА_5 належним чином дотримувалися, стороною захисту не надано.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, стан здоров'я, наявність місця проживання, а також те, що він, у порядку ст. 89 КК України, вважається не судимим.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, має постійне місце проживання, не одружений, осіб на утриманні не має, не працює.
При цьому інвалідність ОСОБА_5 та наявність постійного місця проживання за встановлених обставин не є достатніми для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Особисте зобов'язання або домашній арешт в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження та у зв'язку із продовженням Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 строку дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року не є спроможними забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати існуючі ризики в силу відсутності достатніх стримуючих приписів.
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення та знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Більш м'які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.
Слідча суддя критично сприймає аргументи захисника підозрюваного щодо необхідності подальшого лікування ОСОБА_5 у зв'язку із хворобою серця (діагноз дилатаційна кардіоміопатія), ускладненою перенесеною коронавірусною інфекцією як підставу для відмови у задоволенні клопотання, оскільки доказів неможливості утримання ОСОБА_5 у зв'язку із цим в умовах СІЗО стороною захисту не надано.
При цьому враховую, що рекомендація щодо проходження коронарографії та МРТ серця, яка міститься у виписному епікризі ОСОБА_5 , складеному лікарем КП «Кам'янець-Подільська міська лікарня», на відміну від інших рекомендацій у цьому ж епікризі, не посвідчена підписом лікаря та печаткою лікувального закладу, а тому слідча суддя відхиляє аргумент сторони захисту про її врахування при вирішення клопотання як такої, що перешкоджає задоволенню клопотання.
Окрім того, Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок), затверджений спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104 визначає взаємодію закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Згідно п. 2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Відповідно до п.п. 2.6., 2.7 Порядку особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи вищевказані положення, особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах та в спеціально визначених закладах охорони здоров'я.
Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 17.06.2022 року включно.
Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, враховуючи суму викраденого та спосіб вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, вважаю, що застава в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2481 грн.) 620 250 грн., забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
В разі внесення застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 620 250грн. підозрюваний ОСОБА_5 буде зобов'язаний: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 196, 197 КПК України,
постановив:
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 17.06.2022 року включно.
Визначити заставу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 620 250,00 грн., в разі внесення якої покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на нього слід покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 17.06.2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 21.04.2022.
Слідчий суддя