Справа № 308/5278/22
1-кс/308/1708/22
05 травня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022071170000222, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2022 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Ірпінь Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, учасника бойових дій, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано наступним.
Під час досудового слідства з'ясовано, що 03 травня 2022 року, близько о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в класі №4, Часлівської початкової школи, (тимчасового притулку для переселенців) що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході конфліктної ситуації з своїм чоловіком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла останньому два удари кухонним ножем, який вона утримувала в своїй правій руці в область живота, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження згідно довідки з КНП «Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні» Ужгородської міської ради у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні небезпечного для життя в момент заподіяння.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наразі наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні небезпечного для життя в момент заподіяння обґрунтовується такими доказами, як:
1)документами:
-протоколом огляду місця події від 03 травня 2022 року;
-протоколом затримання особи від 03 травня 2022 року;
-довідкою з КНП «УМБКЛ» від 03 травня 2022 року
2)показаннями:
-показання потерпілого ОСОБА_7 від 03 травня 2022 року;
-показання свідка ОСОБА_8 від 03 травня 2022 року;
-показання свідка ОСОБА_9 від 03 травня 2022 року
3)речовими доказами:
-предмет, зовні схожий на ніж, зі слідами речовини бурого кольору, схожою на кров;
-змиви речовини бурого кольору схожої на кров, з підлоги кімнати;
-елемент одягу з наявними плямами речовини бурого кольору, схожою на кров;
-відрізок ковдри з матраса з речовиною бурого кольору, схожою на кров.
Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке.
Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України , карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тому підозрювана ОСОБА_4 знаючи про тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
При цьому вважаємо, що підозрювана може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , чиї показання слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Усвідомлюючи зазначене, підозрювана ОСОБА_4 може вчинити спроби незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Поза тим, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на таке.
Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором враховано такі обставини:
1)Стороною обвинувачення взято до уваги, що у матеріалах досудового розслідування містяться докази, які є вагомими для повідомлення ОСОБА_4 про підозру, та свідчать про об'єктивний зв'язок між підозрюваним та вчиненим кримінальним правопорушенням.
2)Враховано, що у разі визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, останній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років;
3)Слідчим та прокурором взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 не належить до неповнолітніх осіб, осіб похилого віку, тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
4)обвинувачення враховано, що факторів, які формують репутацію підозрюваного та впливають на обрання запобіжного заходу, наприклад участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку або у складі миротворчих сил ООН, наявність поранень при виконанні службового або громадянського обов'язку, держаних нагород, почесних звань тощо, не встановлено;
5)Слідчим та прокурором враховано, що підозрювана не судима раніше.
6)Запобіжні заходи раніше не застосувались про підозру не повідомлялось.
7)Стороною обвинувачення на даний час розмір шкоди не встановлено.
8)Враховано, що вчинення злочину супроводжувалось особливою зухвалістю.
Враховуючи наведене, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав зазначених в ньому.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати до своєї підзахисної більш м'який запобіжний захід, посилаючись на те, що вона має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи, є учасником бойових дій і не має намірів ухилятися від слідства та суду.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку свого захисника, просила відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Як установлено з матеріалів клопотання Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022071170000222 від 03.05.2022 за ч. 1 ст. 121 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 03 травня 2022 року, близько о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в класі №4, Часлівської початкової школи, (тимчасового притулку для переселенців) що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході конфліктної ситуації з своїм чоловіком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла останньому два удари кухонним ножем, який вона утримувала в своїй правій руці в область живота, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження згідно довідки з КНП «Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні» Ужгородської міської ради у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини.
04.05.2022 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконного впливу на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя:
- з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 ,
- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри,
- доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
вважає доведеною та обґрунтованою необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної.
У свою чергу, документів на спростування доводів, наведених прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, сторона захисту не надала.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Отже, оцінивши докази сторони обвинувачення та сторони захисту в їх сукупності та співставленні, вирішуючи питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відтак, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу підозрюваної, зокрема її майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір такої - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останньою покладених на неї обов'язків.
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022071170000222, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2022, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваній ОСОБА_4 з 03 травня 2022 року по 01 липня 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 49 620, 00 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень) 00 коп.
Роз'яснити, що підозрювана або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого,прокурора,суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 01 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
Повний текст ухвали проголошено 06.05.2022 о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1