Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/983/22
(заочне)
09.05.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Надопта А.А.,
з участю секретаря Онисько С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Виноградівський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття арешту з будинку, -
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України є дочка, ОСОБА_5 , яка має право на спадкування за законом.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачка дізналась , що на підставі постанови від 08.05.2008 року, АА № 091876 Виноградівською ДВС накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер обтяження 7155954 .
Зареєстровано обтяження 08.05.2008 року за № 7155954 реєстратором - Виноградівською державною нотаріальною конторою.
З відповіді на запит адвоката, направленого до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , стало відомо , що у сина позивачки, ОСОБА_2 є непогашена заборгованість на користь стягувача ОСОБА_3 в розмірі 10510 гривень і судових витрат на суму 581 грн.
Крім того, у відповіді начальника ДВС вказано, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2274\5 від 25.12.2008 року "Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" \ із змінами , внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції №1699 від 28.07.2010 року всі документи знищені. Копія постанови про накладення арешту від 08.05.2008 року , АА № 091876 , видана Виноградівською ДВС про накладення на все рухоме та нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 , як і всі документи також знищені. Надано лише витяги ВП -спецрозділ за виконавчими провадженнями: № 7246421, № 9704400 та № 9249016.
З цих документів випливає, що 24.04.2008 року старшим державним виконавцем Панич Р.В. відкрито три виконавчі провадження за № 7246421 від 24.04.2008 року, за № 9249016 від 26.09.2008 року, за № 9704400 від 28.10.2008 року.
На виконання рішення Хустського районного суду 08.05.2008 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно , яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
В процесі проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника ОСОБА_2 відсутнє належне до опису майно.
26.02.2009 року та 23.10.2010 року по трьох виконавчих провадженнях стягувану ОСОБА_3 повернуто виконавчі листи на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження ".
Як випливає з наданих суду документів, станом на 08.05.2008 року ОСОБА_2 , який був боржником, не був власником житлового будинку. Він проживав в будинку ОСОБА_4 - матері позивачки, де був зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Власником житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 була мати позивачки , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим Виноградівською державною нотаріальною конторою від 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Виноградівської державної адміністрації за № 663 від 19 грудня 2002 року.
Після смерті матері ОСОБА_4 , її дочка, ОСОБА_5 , не може оформити спадщину із-за накладеного арешту на спадковий будинок.
З моменту закінчення виконавчого провадження минуло 12 років, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання минув, виконавчі провадження знищені у зв'язку з закінченням строків зберігання, а боржник втратив статус учасника виконавчого провадження.
Позивачка ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті матері у відповідності до ст.1268 ЦК України, що підтверджується довідками за № 03-09/169, № 03-09/170 від 04.02.2022 року, виданими сільським головою с.Пийтерфолво. Вона має право на спадкування, яке не може реалізувати із-за неправомірного накладення арешту.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, однак її представник ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про розгляд справи за її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується розписками про отримання судової повістки, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, тому в силу ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами та постановляє заочне рішення.
Представник третя особа без самостійних вимог: Виноградівський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, в судове засідання не з'явився.
Оскільки, сторони в судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України є дочка, ОСОБА_5 , яка має право на спадкування за законом.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачка дізналась , що на підставі постанови від 08.05.2008 року , АА № 091876 Виноградівською ДВС накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер обтяження 7155954 .
Зареєстровано обтяження 08.05.2008 року за № 7155954 реєстратором - Виноградівською державною нотаріальною конторою.
З відповіді на запит адвоката, направленого до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , стало відомо , що у сина позивачки, ОСОБА_2 є непогашена заборгованість на користь стягувача ОСОБА_3 в розмірі 10510 гривень і судових витрат на суму 581 грн.
Крім того, у відповіді начальника ДВС вказано, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2274\5 від 25.12.2008 року "Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" \ із змінами , внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції №1699 від 28.07.2010 року всі документи знищені. Копія постанови про накладення арешту від 08.05.2008 року , АА № 091876 , видана Виноградівською ДВС про накладення на все рухоме та нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 , як і всі документи також знищені. Надано лише витяги ВП -спецрозділ за виконавчими провадженнями: № 7246421, № 9704400 та № 9249016.
З цих документів випливає, що 24.04.2008 року старшим державним виконавцем Панич Р.В. відкрито три виконавчі провадження за № 7246421 від 24.04.2008 року, за № 9249016 від 26.09.2008 року, за № 9704400 від 28.10.2008 року.
На виконання рішення Хустського районного суду 08.05.2008 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно , яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
В процесі проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника ОСОБА_2 відсутнє належне до опису майно.
26.02.2009 року та 23.10.2010 року по трьох виконавчих провадженнях стягувану ОСОБА_3 повернуто виконавчі листи на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження ".
Як випливає з наданих суду документів, станом на 08.05.2008 року ОСОБА_2 , який був боржником, не був власником житлового будинку. Він проживав в будинку ОСОБА_4 - матері позивачки, де був зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Власником житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 була мати позивачки , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим Виноградівською державною нотаріальною конторою від 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Виноградівської державної адміністрації за № 663 від 19 грудня 2002 року.
Після смерті матері ОСОБА_4 , її дочка, ОСОБА_5 , не може оформити спадщину із-за накладеного арешту на спадковий будинок.
З моменту закінчення виконавчого провадження минуло 12 років, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання минув, виконавчі провадження знищені у зв'язку з закінченням строків зберігання, а боржник втратив статус учасника виконавчого провадження.
Позивачка ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті матері у відповідності до ст.1268 ЦК України, що підтверджується довідками за № 03-09/169, № 03-09/170 від 04.02.2022 року, виданими сільським головою с.Пийтерфолво. Вона має право на спадкування, яке не може реалізувати із-за неправомірного накладення арешту.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частиною 1 ст. 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України. Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивачка вважає, що неправомірним накладенням арешту на будинок, порушено її право на оформлення спадкового будинку та позбавлено можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном. Позивачка, як майбутній власник майна, має право на судовий захист шляхом зняття арешту з майна, так як спірне майно, на яке накладено арешт, не належить боржнику, не має статусу спільного сумісного майна подружжя.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивачка і спадкодавець ОСОБА_4 не мали ніякого відношення до цивільної справи про стягнення моральної шкоди за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Відповідно вони не були учасником виконавчого провадження, і такий арешт на будинок ОСОБА_4 було накладено з незрозумілих їй причин.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно до пункту 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
При цьому вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про зняття з нього арешту.
Можливість скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», такий спір є цивільно-правовим, а тому його вирішення здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Оскільки записи про обтяження майна позивача було внесено державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Івано-Франківськ, тому цей запис підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Cтаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого права, яке у відповідності до вимог ст. 20 цього кодексу особа здійснює на свій розсуд, а стаття 16 Цивільного кодексу визначає способи захисту цивільних прав, одним з яких є визнання відповідного права.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з роз'ясненнями наданими в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом, шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: про виключення майна з опису.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки заборона на відчуження обмежує позивача у можливості реалізувати її право на спадкування, а підстави для даних обмежень відсутні, вважаю, що позовні вимоги є повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.
А тому на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 154, 174, 209, 212, 214-215, 280 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Зняти обтяження з житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , шляхом скасування обтяження , що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 7155954, зареєстрований 08.05.2008 року реєстратором Виноградівською державною нотаріальною конторою на підставі обтяження - постанови про арешт АА № 091876, 08.05.2008 року ДВС м.Виноградів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ГоловуючийА. А. Надопта