05 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/997/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2016-2018 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2021 році - протиправними; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст. 27 та ч.ч. 1,2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки , тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 04.08.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 02 січня 2019 року призначено пенсію за вислугу років, згідно із ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 04 серпня 2021 року після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, замість пенсії за вислугу років. З 04 серпня 2021 року позивачу призначено пенсію за віком. Однак, відповідач при обчисленні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховано особу в цілому, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, замість правильного за 2018-2020 роки. Позивач звернувся 21 жовтня 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести обчислення, нарахування та виплату пенсії як працівнику освіти, із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018-2020 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Листом від 05 січня 2022 року № 62-6764/Я-0700/22 відповідач повідомив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що оскільки пенсія за вислугу років вже була призначена на умовах того самого Закону (Закон № 1058), то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст. 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки, тому заявлені позовні вимоги є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу з 02 січня 2019 року було призначено пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
04 серпня 2021 року, після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
З 04 серпня 2021 року позивачу призначено пенсію за віком.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести обчислення пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 05 січня 2022 року відповідач повідомив,що пунктом 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обумовлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався (враховувався би) під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, вказана норма стосується переведення з одного виду пенсії на інший та визначає застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії в серпні 2021 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 876/5312/17 викладену правову позицію, згідно якої статтею 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення", із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Позивач до 04.08.2021 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» . При цьому, призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV з 04.08.2021 відбулося вперше.
Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі №521/4655/17, 19.06.2018 по справі №381/1405/17 та 04.04.2019 по справі №359/7624/16-а.
Таким чином, при призначенні позивачу з 04 серпня 2021 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно з частиною 2 статті 40 цього закону, а саме за 2018-2020 роки.
З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, що дії відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки є протиправними.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки з 04 серпня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування при призначенні та розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 04 серпня 2021 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька