05 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/13856/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.03.2021 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату донарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат та з подальшим її застосуванням, з підстав протиправності вказаної відмови на думку позивача.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
30.07.2021 позивачем на виконання ухвали суду надіслано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн, якою позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
У позовній заяві позивач зазначає, що отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку. Під час призначення пенсії позивачу застосовано коефіцієнт оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35. З 01.10.2017 пенсію позивача було перераховано, а величину коефіцієнту страхового стажу зменшено. Такі дії позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду та просить перерахувати йому пенсію із застосуванням величини коефіцієнту страхового стажу 1,35.
19.11.2021 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №72381/21 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. На підтвердження правомірності своїх дій відповідач зазначає, що з 01.10.2017 змінилося пенсійне законодавство і у пенсійного органу відсутні законні підстави для застосування коефіцієнта, про який просить позивач. Перерахунок пенсій відбувається за законодавством чинним на час здійснення такого перерахунку. Збільшення коефіцієнту страхового стажу на 1,35 чинним законодавством не передбачено (а.с. 19, 20).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з 02.04.2013, та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку. З 01.10.2017 пенсію ОСОБА_1 було перераховано із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1%.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 05.02.2021 про перерахунок пенсії з 01.10.2017 із застосуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35 (а.с. 8).
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за результатами звернення ОСОБА_1 надіслало лист-відповідь від 25.02.2021, у якому роз'яснило, що підстав для збільшення величини оцінки одного року страхового стажу до 1,35 чинним законодавством не передбачено. Окрім того, управління навело розрахунок пенсії позивача із посиланням на норми права (а.с. 7).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1105-XIV), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, та Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (далі - Постанова КМУ №124).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України №1105-XIV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України №1105-XIV, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, тобто до 01.01.2004, - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України №1105-XIV.
Розмір пенсії кожної особи, обчислений за нормами Закону України №1105-XIV є індивідуальним і залежить від набутого особою страхового стажу та отримуваної заробітної плати, обчислюється як добуток осучасненої заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу.
Для кожного пенсіонера визначається коефіцієнт страхового стажу (в залежності від кількості відпрацьованих місяців) та індивідуальний коефіцієнт заробітку, від якого залежить середньомісячний заробіток для обчислення пенсії. Величина зазначених коефіцієнтів впливає на розмір пенсійної виплати.
Заробітна плата для обчислення пенсії визначається як добуток середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Період, за який враховується заробітна плата не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України №1105-XIV, у редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 25 Закону України №1105-XIV, у редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%
Саме таку величину оцінки страхового стажу і було застосовано під час призначення пенсії позивачу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, перерахунок пенсії відбувається за нормами чинними на час здійснення такого перерахунку.
Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, доповнено Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України №1105-XIV пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до Закону України №1105-XIV до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
На підставі частини другої статті 42 Закону України №1105-XIV та на виконання постанови КМУ №124 з 01.03.2019 проведено автоматизований перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 - 4404,35 грн. (3764,40 грн. х 1,17) та з 01.05.2020 в розмірі 1,11 - 4888,83 грн. (3764,40 грн х 1,17 х 1,11).
Під час перерахунку пенсій, у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, призначених відповідно до Закону України №1105-XIV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону України №1105-XIV на дату проведення перерахунку, що у даному випадку становить 1%.
Відповідно до пункту 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1105-XIV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Сторонами не заперечується, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 33 роки 1 місяць 13 днів. Коефіцієнт страхового стажу позивача, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, яку застосовано при перерахунку пенсії, становить 0,33083 ((33 х 12 + 1) : 1200).
Враховуючи те, що чинне законодавство не передбачає застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% при перерахунку пенсії та не передбачало такої величини станом на час виникнення спірних правовідносин (з 01.01.2021), то відповідачем правомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довело правомірність своїх дій, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову та не стягує сплачений позивачем судовий збір з відповідача
Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін