05 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/20773/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованост,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути податкову заборгованість з ОСОБА_1 у розмірі 59438,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є платником податків та за ним рахується податкова заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 54866,26 грн. - основний платіж та зі сплати військового збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 4572,19 грн - основний платіж. Просить стягнути з відповідача вказану податкову заборгованість, у зв'язку із її несплатою у добровільному порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, яка направлена на адресу відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та 06.10.2021 отримана відповідачем, про що свідчить відстеження за трекінг номером №1001428744187.
У свою чергу, відповідач процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов не скористалася.
Розгляд справи судом відкладався у зв'язку із введенням з 24.02.2022 воєнного стану на території України.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України № 2755- IV від 02.12.2010 (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ПК України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктами 8.1. та 8.2. ст. 8 вказаного Кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.
Відповідно до пп. 9.1.2. п.9.1. ст. 9 ПК України - податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 179.1. ст. 179 Кодексу, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу.
Згідно з пп. 49.18.4. п. 49.18. ст. 49 Кодексу передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Відповідно до п.п.162.1.1. п. 162.1. ст. 162 Кодексу чітко регламентовано, що платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Кодексу базовий (податковий) звітний період дорівнює календарному року.
Згідно з пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/ об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп.1.4 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16і Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, зокрема зведений розрахунок, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 54 866,26 грн - основний платіж та військового збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 4 572,19 грн - основний платіж.
Відповідно до п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України, базовий (податковий) звітний період дорівнює календарному року.
Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Так, відповідачем подано до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи № 1557 від 14.06.2019, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 59438,45 грн, серед яких:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 54 866,26 грн - основний платіж;
- військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 4 572,19 грн - основний платіж.
Однак, вищевказані грошові зобов'язання платником податків у добровільному порядку не сплачено у строки, що визначені ПК України, тому дані зобов'язання мають статус податкового боргу.
Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу відповідача: вул.Горького, 39, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201, яка значиться у ідентифікаційних даних, які містяться в матеріалах справи надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 02.09.2019 №215061-54 на суму 59438,45 грн.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу, згідно з яким заборгованість відповідача складає 59438,45 грн.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість у добровільному порядку позивачем не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.
Враховуючи положення ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ ВП:44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 59438 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 45 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 05 травня 2022 р.