05 травня 2022 року Справа № 160/5055/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про зупинення провадження у справі за позовом Міністерства юстиції України до засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, про припинення випуску друкованого засобу масової інформації,-
У травні 2020 року Міністерство юстиції України пред'явило позов до засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому просило суд:
- припинити випуск Газети «Мир», зареєстрованої Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України 18 липня 2002 року, свідоцтво 6370, Серія КВ, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Суворов», яке знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, 1 (ЄДРПОУ 30192312).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2021 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
24.01.2022 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Дєєву М.В.
01.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №160/5055/20, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
14.04.2022 року до суду надійшла заява засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про зупинення провадження у справі до розгляду по суті заяви про роз'яснення Постанови від 21 грудня 2021 року Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду у справі 160/5055/20.
Перевіривши матеріали справи, та вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 236 КАС України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до своєї правової природи зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи, у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розглядові справи, до їх усунення або виконання необхідних дій.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що зупинення провадження з підстав, вказаних відповідачем, не передбачено ст. 236 КАС України. Крім того, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи викладене, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.
Крім того, позивачем в прохальній частині клопотання про зупинення провадження заявлено клопотання про розгляд справи виключно за участю відповідача з викликом сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідачем у наданому клопотанні не вказано обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
На думку суду, характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про необхідність призначення судового засідання із викликом осіб.
Також, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» надав до суду заяву про застосування наслідків подання позовної заяви з порушеннями вимог ст. 160, 161, 171 КАС України, в якій просив: застосувати норми КАС України, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161,171 КАС України, про що постановити ухвалу; в розгляді позовної заяви по справі № 160/5055/20 просив відмовити, а позов повернути особі, яка її подала, а справу закрити.
Так, судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року було вирішено аналогічну заяву та вирішено заяву засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про застосування наслідків подання позовної заяви з порушеннями вимог ст. 160, 161, 171 КАС України - повернути заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що у даній справі вирішено питання про застосування наслідків подання позовної заяви з порушеннями вимог ст. 160, 161, 171 КАС України, суд дійшов висновку вищевказана заява відповідача про застосування наслідків подання позовної заяви з порушеннями вимог ст. 160, 161, 171 КАС України підлягає поверненню на підставі ч.2 ст. 167 КАС України без розгляду.
Поряд з тим, суд звертає увагу, що Верховний Суд скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 21.12.2021 року у справі №160/5055/20, зазначив, що суди попередніх інстанції необґрунтовано дійшли висновку, що релігієзнавчий висновок, поданий позивачем не є письмовим доказом у справі. Одночасно, такий висновок не може вважатись висновком експерта у розумінні статті 101 КАС України. Отже, суди попередніх інстанцій мали дослідити цей висновок і надати йому оцінку у сукупності з іншими доказами у справі. Також, з огляду на положення частини першої статті 102 КАС України суди попередніх інстанцій не були позбавлені процесуальної можливості, за умови відсутності клопотань від учасників процесу про призначення судової експертизи у справі, призначити відповідну експертизу з власної ініціативи, адже для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Так, згідно положень ч.ч. 1, 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частина 5 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду на висновки Верховного Суду, зважаючи на характер спірних правовідносин та обґрунтування позовної заяви, суд вбачає за доцільне з'ясувати думку сторін щодо доцільності призначення, проведення експертизи та запропонувати обрати експерта або експертну установу.
Керуючись статтями 236, 241-245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про зупинення провадження у справі - відмовити.
У задоволенні клопотання засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Клопотання засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про застосування наслідків подання позовної заяви з порушеннями вимог ст. 160, 161, 171 КАС України повернути без прийняття до розгляду.
Запропонувати сторонам надати свої пояснення щодо доцільності призначення, проведення експертизи та обрання експерта або експертної установи.
Встановити сторонам строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для погодження експертної установи для призначення експертизи.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв