06 травня 2022 року Справа №160/302/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 03.04.2019 у справі №160/302/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Присуджено на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 384 грн. 20 коп.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили 06.05.2019 року.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи позивачу зі строком пред'явлення до виконання до 06.05. 2022 р. (включно).
Представник позивача 27.04.2022 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/302/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №160/302/19.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.07.2021 відкрито виконавче провадження №65984303 по виконавчому листу №160/302/19, виданому 26.05.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, натомість жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення суду державним виконавцем не вчинено.
На дату звернення із заявою до суду, рішення відповідачем не виконано.
При вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд також враховує наступні правові норми:
За ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Матеріали справи не містять відповідної інформації щодо фактичного виконання рішення суду, що надає об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 14, 44, 248, 370, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 03.04.2019 у справі №160/302/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №160/302/19.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/302/19.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона