28 березня 2022 року Справа № 160/651/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №046150008687 від 03 листопада 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоду роботи з 23.08.2018р. по 12.10.2021р. (03р. 01 м. 21д.);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 23.08.2018р. по 12.10.2021р. (03р. 01 м. 21 д.) - з 27 вересня 2021 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - з 27 вересня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що звернулась до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, проте відповідач протиправно відмовив, посилаючись на недостатність необхідного пенсійного віку і неможливість зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року відкрито провадження у справі №160/651/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
16.03.2022 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Відповідач зазначає, що спірні періоди роботи позивача неможливо зарахувати до пільгового стажу , оскільки позивачем не надані витяги з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, вказані у пільговій довідці №217 від 04.06.2021, а саме: №61 від 23.06.2005, №155 від 11.06.2015, №150 від 11.06.2020.
Уточнююча довідка №1632 від 12.10.2021 за період роботи з 23.08.2018 по теперішній час в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме довідка повинна мати підпис 3 осіб (директор, головний бухгалтер та начальник відділу кадрів) та штамп підприємства. Вказана довідка не відповідає цим вимогам.
Пенсійний фонд вказує, що позивач в обґрунтування права на пільгову пенсію за Списком №1 з 27.09.2021 посилається на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, яка є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах станом на сьогодні.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ внесено зміни до Законів №1788 ХІІ і Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , відповідно до яких питання призначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років також передано в сферу застосування лише Закону №1058.
До категорії осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону №1788-ХІІ після 23.01.2020, належать особи, які працювали до 1 квітня 2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи визначений ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, у редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії.
На дату звернення до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 від 26.09.2021 позивачка досягла 45-ти років, при цьому, пільговий стаж за списком №1, відповідно до пред'явлених документів станом на 01.04.2015 становить 6 років 4 місяці 16 днів, у зв'язку з чим, вважає відповідач, у позивача відсутній достатній пільговий стаж для призначення пенсії з урахуванням рішення КСУ.
В період з 14.02.2022 по 25.03.2022 суддя перебувала у відпустці.
Розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27.10.2021 із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача 03.11.2021 за №046150008687 прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем до пільгового стажу не зараховані періоди згідно пільгової довідки №1632 від 12.10.2021, так як вона не відповідає вимогам Додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (відсутній підпис керівника та головного бухгалтера). Крім того, ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-ІV недосягла пенсійного віку 50 років. Вік заявника на день звернення до Пенсійного фонду -45 років.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
При вирішення спору суд виходить з наступного:
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист,
що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09.12.2012 до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213) було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
В подальшому до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 були внесені зміни, зокрема п. «а» був викладений в наступній редакції:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
«За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" :
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року».
23.01.2020 Конституційним Судом України було прийнято рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу 1, п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІ.
Вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Згідно статей 151-2, 152 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідачем при прийнятті спірного рішення застосовано п 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV .
Оскільки позивач звернулася із заявою про призначення пенсії після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили, застосуванню підлягають норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09.12.2012 до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213.
Суд також зазначає, що відповідно до проведеного відповідачем розрахунку страховий стаж позивача на день звернення складає 18 р. 2 міс. 20 днів, а пільговий -9р.08 міс. 20 дн.., що також є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 23.08.2018 по 12.10.2021.
За визначенням наведеним у ст. 1 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України від 54.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58)
Пунктом 2.2. Інструкції №58 встановлено, що до трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993" (п. 2.4. Інструкції №58).
Відповідно до п. 2.14. Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій"
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Судом встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_2 містяться записи, які підтверджують трудову діяльність ОСОБА_1 на пільгових умовах, а саме відповідно до запису №15 позивач 23.08.2018 була прийнята машиністом конвеєра 4 розряду, змінній персонал, основна виробнича ділянка №2, Виробництво, Технологічна служба, дробильна фабрика (на правах цеху) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до розпорядження №537 від 21.08.2018.
Трудова книжка містить також відмітку про підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією і посадою, наказ №315 від 30.03.2020.
Професія позивача машиніст конвеєра, зайнятий на дробленні руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двоокису кремнію передбачена у розділі ІІ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461.
Судом не встановлено порушень вищенаведених вимог Інструкції №58 при заповненні трудової книжки.
Отже, і без врахування довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12.10.2021 №1632 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивачем підтверджено право на пільгову пенсію у спірний період належними доказами.
Щодо зобов'язальних вимог призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 27.09.2021, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
За приписами ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що не може зобов'язати нарахувати та виплачувати пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
На час розгляду справи пенсія ще не призначена. Призначення пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Враховуючи положення статті 245 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання її соціальних гарантій і реалізації права на належне соціальне утримання, суд дійшов висновку, що позивач має право на належний розгляд її заяви про призначення пенсії, яка подана нею 02.08.2021 року, документів для призначення пенсії та отримання належної відповіді за наслідками такого розгляду, з урахуванням висновків суду.
Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням висновків суду.
З урахуванням наведених норм суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача про відсутність підстав для призначення пенсії позивачу, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції і діючого законодавства України.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено за подання позовної заяви судовий збір у сумі 908,00 грн. за квитанцією №36140088 від 16.12.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 454,00 грн..
Керуючись ст.ст.139,243-246,255,262,295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №046150008687 від 03 листопада 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоду роботи з 23.08.2018р. по 12.10.2021р. (03р. 01 м. 21д.).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона