18 січня 2022 року Справа № 160/18845/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
12.10.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0133020709 від 14.09.2021 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 37 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами з порушенням діючого законодавства не здійснював, а отже, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18845/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
02.12.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем зазначено, що згідно з вимогами статті 19-1, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на підставі наказу від 28.07.2021 року №3511 -п та направлень від 28.07.2021 року №3798, №3799, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена фактична перевірка магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме: з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Перед початком перевірки працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області було вручено ФОП ОСОБА_1 належним чином оформлену та завірену копію наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 про що свідчить його особистий підпис. Згідно акту перевірки від 16.08.2021 №2895/04-36-07-09/РРО/2473900214 під час проведення перевірки було встановлено численні порушення. Так, позивачем було здійснено торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії, а саме продаж горілки “Легка” 29.08.2020 року згідно фіскального чеку №040300596. За роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії встановлено штрафну фінансову санкцію у розмірі 17000, 00 грн. Також, під час проведення перевірки було встановлено факт продажу шампанського “Французький бульвар” по ціні 105,00 грн., та цигарок “Winston” по ціні 60,00 грн.(ціна на упаковці даного тютюнового виробу 56, 57 грн.), тобто було встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснювалась за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої та продаж тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, що встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів. За кожне вказане порушення норм чинного законодавства передбачено відповідальність у вигляді штрафної санкції у розмірі 10 000 грн. Порушення, викладені в акті фактичної перевірки є у повному обсязі доведеними контролюючим органом. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0133020709 від 14.09.2021 року на суму 37 000 грн. діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30.12.2021 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій він підтримав позицію наведену в позовній заяві.
Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем у 2002 році, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_2 .
Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
28.07.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №3511-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , відповідно якого призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
У період з 05.08.2021 року по 13.08.2021 року посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 16.08.2021 року №2835/04-36-07-09/РРО/2473900214.
Перевіркою було встановлено наступні порушення: п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; статей 11-1, 15, ч. 12 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; статей 20, 81, 85 Податкового кодексу України; Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
На підставі акту фактичної перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення від №0133020709 від 14.09.2021 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 37 000, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0133000709 від 14.09.2021 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 16,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від №0133020709 від 14.09.2021 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів.
Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту75.1статті75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.
Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п.п.80.2.2п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
В даному випадку, застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 37 000 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відбулось внаслідок виявлених порушень позивачем вимог чинного законодавства, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої; реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії; продаж тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером тютюнових виробів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлені Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального” №481/95ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР).
Згідно з приписами ст. 1 Закону №481/95-ВР, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;
мінімально роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.
Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
В даному випадку, податковим органом при здійсненні перевірки позивача, було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, що полягала у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 27.08.2020 року по 30.08.2020 року без одержання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме: 29.08.2020 року о 21:49:20 продано горілку «Легка» 0,25 л за ціною 43,00 грн. відповідно РРО фіскальний №0403005460.
В свою чергу, судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 була наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04030308201904296 з кінцевим терміном дії до 27.08.2020 року та №04030308202004738 з терміном дії з 31.08.2020 року по 31.08.2021 року.
Отже, 29.08.2020 року позивач не мав ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
При цьому, з дослідженого в судовому засіданні фіскального чеку №0403005460 від 29.08.2020 року вбачається що о 21:49:20 29.08.2020 року у продажу горілки «Легка» за ціною 43 грн. відмовлено, а чек анульовано.
Інших належних та допустимих доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв у період відсутності відповідної ліцензії на таку реалізацію відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, враховуючи відсутність підтвердження факту реалізації позивачем алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 15 Закону №481/95-ВР та застосування до нього штрафної санкції у розмірі 17 000 грн.
Що стосується встановленого відповідачем порушення що полягає в реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів, а саме цигарки «Вінстон» по ціні 60 грн., ціна вказана виробником 56,67 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 11-1 Закону №481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
В даному випадку, податковим органом при здійсненні перевірки позивача, було встановлено факт реалізації тютюнових виробів, а саме цигарок «Вінстон» за ціною, вище від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби встановлених виробником, а саме за 60 грн., при ціні встановленій виробником та зазначеній на пачці 56,67 грн.
Дана обставина була підтверджена особистими поясненнями працівника позивача - продавця в магазині ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 05.08.2021 року про продаж нею цигарок «Вінстон» за ціною 60 грн., з ціною зазначеною на пачці виробником 56,67 грн.
Отже, позивач здійснював продаж цигарок «Вінстон» за ціною 60 грн., в той час як максимальна ціна на них не повинна була перевищувати встановлену виробником.
Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10 000 гривень.
Оскільки, позивачем здійснювалась торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, відповідачем було правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 000 грн., що є мінімально встановленою штрафною санкцією за даний вид порушення.
Що стосується встановленої при перевірці реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче від мінімальних встановлених оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме, в реалізації шампанського «Французький бульвар» за ціною 105 грн. за 1 пляшку, суд зазначає наступне.
Постановою КМУ №957 від 30.10.2008 року “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” (із змінами від 13.01.2021 року) встановлено, що роздрібна ціна на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типа “гриб”, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксину вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л, становить 109 грн.
В даному випадку, як при перевірці, так і судом, встановлено здійснення торгівлі позивачем шампанським «Французький бульвар» за ціною 105 грн. пляшка, ціна якої є нижче за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.
Дана обставина знайшла своє підтвердженні в акті перевірки, в поясненнях працівника позивача - продавця в магазині ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 05.08.2021 року про продаж нею шампанського «Французький бульвар» за ціною 105 грн. пляшка.
Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафної санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої у розмірі 10 000 грн., яка є мінімально встановленою штрафною санкцією за даний вид порушень.
Зауваження позивача про те, що надані його продавцем пояснення неможливо розцінювати як належні та допустимі докази, суд вважає неприйнятними, оскільки такі пояснення були відібрані під час проведення фактичної перевірки та є додатком до акту перевірки, зазначені в такому акті в якості додатку.
В свою чергу, акт перевірки підписано позивачем без жодних зауважень з його сторони як щодо встановлених порушень, так і щодо його оформлення.
Отже, аналізуючи у сукупності матеріали фактичної перевірки та інші докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідачем частково доведено наявність порушень, встановлених в акті перевірки від 16.08.2021 року та за які застосовано штрафні санкції.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 417, 23 грн. (45,95%) пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 586,50 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №826/14072/17, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв'язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Судом встановлено, що представництво інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №160/18845/21 здійснював адвокат Федоренко Роман Вікторович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 20.09.2011 року №2354.
На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги №246/ФО-2507 від 04.10.2021 року, додаткову угоду від 04.10.2021 року №1, якою передбачено надання додаткової роботи з вивчення документів, підготовки позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, рахунок на оплату №178 від 04.10.2021 року на суму 3867,50 грн, акт наданих послуг №178 від 04.10.2021 року на суму 3867,50 грн., прибутковий касовий ордер №7 та квитанція до нього на суму 3867,50 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати не були пов'язані саме із розглядом цієї справи, оскільки в жодному з наданих доказів не зазначено про те, що правнича допомога надається з метою оскарження рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0133020709 від 14.09.2021 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій.
Відтак, витрати на правничу допомогу заявлені позивачем не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0133020709 від 14.09.2021 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій, в частині штрафної санкції у розмірі 17 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 417,23 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська