Дата документу 04.05.2022 Справа № 554/2875/22
Провадження № 2/554/2275/2022
04 травня 2022 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди шляхом виплати страхового відшкодування,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди шляхом виплати страхового відшкодування, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» щодо неповідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення за результатами розгляду заяви від 24.06.2021 року про виплату страхового відшкодування; стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на користь ОСОБА_1 136601,56 гривень страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203663217.
Суд, вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Тобто за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 гривень та за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за вимогами майнового та немайнового характеру, оскільки позивач посилається на законодавство про захист прав споживача.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, що мають бути звільнені від сплати судового збору, і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.
Між тим, ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно ст.1 ч.1 п.22 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Ураховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.
Відтак, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
У зв'язку з цим, застосування Закону № 1023-XII до правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному Законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статями 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Сформульована правова позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача»: 1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). 2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. 3. Споживачі зобов'язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
Жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов'язані з предметом пред'явленого позову до суду. В даному випадку між сторонами існують деліктні відносини, а підставою позову є посилання позивача на норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1166 ЦК України.
Таким чином, потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та її звільнення від сплати судового збору.
В іншому разі вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі, а саме: позивачу слід буде сплатити судовий збір в сумі 2358,42 грн. з розрахунку - 1366,02 + 992,40 = 2358,42 грн.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди шляхом виплати страхового відшкодування - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: А.М.Чуванова