Справа № 541/3449/21
Номер провадження 2/541/317/2022
іменем України
29 квітня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Ніколаєнко М.В.,
позивача ОСОБА_1 її представника адвоката Долженко О.М.,
та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кириченко Ю.С ,
розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Миргородська міська рада Полтавської області,
20.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Миргородська міська рада Полтавської області (як орган опіки та піклування).
Позовна заява обґрунтована тим, що з 25.07.2009 по 08.08.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу, відповідач участі у вихованні сина не приймає. Ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться навчанням, станом здоров'я. Навпаки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння телефонує сину грубо з ним розмовляє та погрожує. ОСОБА_4 страждає на захворювання серця і йому неможна хвилюватися. Така поведінка відповідача негативно впливає на сина, тому ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх малолітнього сина.
Ухвалою судді від 28.12.2021 відкрито провадження в цивільній справі (а.с.19). 03.02.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.25).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 .
Представник позивачки, адвокат Долженко О.М., просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність. Не заперечував проти задоволення позову, оскільки згодний з позовними вимогами (а.с. 29).
Представник третьої особи Кириченко Ю.С. в судовому засіданні підтримала висновок виконавчого комітету Миргородської міської ради від 27.04.2022 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав (а.с.31-32).
Суд, заслухавши позивачку, представника позивачки, представника третьої особи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис 140 від 01.06.2010, Відділ реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міського управління юстиції Полтавської області (а.с. 6).
За змістом ст.ст. 3,9,18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка набрала чинності для України 27.09.1991, у всіх діях щодо дітей, у тому числі коли дитина розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Приписами ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 141 СК України, мати , батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між особою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин 1, 2 та ч. 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той, із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
У висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миргородської міської ради про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав від 27.04.2022, зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з мамою та її співмешканцем ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . Квартира складається з 2-х кімнат. Дитина має окрему кімнату з ліжком, письмовим столом, шафою, комп'ютером. Матір'ю створені всі умови для повноцінного життя та розвитку дитини, приділяється належна увага вихованню та здоров'ю хлопчика. У характеристиці з навчального закладу Опорний заклад освіти «Миргородський ліцей №1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області» від 25.11.2021 зазначено, що ОСОБА_3 не цікавиться навчальним процесом сина, хоча брав участь у ремонті шкільного класу (а.с. 12).
ОСОБА_3 на комісії з питань захисту прав дитини був відсутній з причини перебування за межами міста. Його думку вдалося з'ясувати під час телефонної розмови. Чоловік підтвердив, що дійсно вже кілька років не бере участі у вихованні сина ОСОБА_4 . ОСОБА_3 наголосив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина. Виконавчий комітет Миргородської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 31-32).
В матеріалах цивільної справи знаходиться талон-повідомлення єдиного обліку №8938 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 , заява надійшла до Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області 22.11.2021. В заяві зазначено, що 20.11.2021 її колишній чоловік ОСОБА_3 , підчас телефонної розмови з дитиною ОСОБА_4 , словесно йому погрожував (а.с.9).
Позивачка зазначила, що після такої поведінки рідного батька ОСОБА_4 боїться сам ходити до школи та взагалі ходити по вулиці.
ОСОБА_4 проходить обстеження в медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії в м. Київ, так як має вроджені захворювання серця. Це підтверджується консультативним висновком ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії" та відповіддю КНП "Миргородський міський центр ПМСД" на адвокатський запит (а.с.10).
Доказів на спростування наведених фактів, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 03.02.2022, ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява зареєстрована в реєстрі за №85, приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренко Р.А. (а.с.33).
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Участі у вихованні, лікуванні не приймає, не турбується про здоров'я дитини. Фінансової допомоги для виховання та утримання дитини не надає, не виявляє у відношенні до сина батьківської турботи, подав заяву про згоду на позбавлення його батьківським прав, що дійсно вказує на неналежне виконання батьківських обов'язків, свідоме нехтування батьківськими обов'язками, в розумінні законодавчих положень. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим і таким, що відповідає інтересам дитини та підлягає задоволенню.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 164-166, 192 главами 14,15 СК України, ст.ст. 13, 206, 263, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив :
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати в сумі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2022 року.
Суддя О. А. Городівський