Справа № 308/4864/22
про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, стягнення пені,
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що йому була завдана матеріальна та моральна шкода спричинена внаслідок ДТП, а саме під час керування ним транспортним засобом марки «Daewoo Nexia», який в свою чергу отримав механічні пошкодження.
Однак позивачем до матеріалів справи не надано доказів того кому належить автомобіль марки «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_1 , яке отримало механічні пошкодження.
Відповідно дост. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Законодавець визначає про відшкодування у деліктних правовідносинах саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту, оскільки ці поняття мають різний юридичний зміст. Так, відновлюваний ремонт це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а матеріальні збитки це з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.
У п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"розяснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Разом з тим, відомостей щодо наявності у позивача повноважень щодо права вимоги та отримання суми матеріального збитку, наданого йому власником транспортного засобу, у матеріалах позовної заяви відсутні.
Окрім того, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та доказів відмови відповідачів у задоволенні такої вимоги, тобто не надано доказів врегулювання спору позивачем у позасудовому порядку.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.175 ЦПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Лемак О.В.