Справа № 303/860/22
1-кп/303/59/22
03 травня 2022 року м. Мукачево
в особі головуючого-судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого АДРЕСА_1 та фактично проживаючого АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
з участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
.
На розгляді Мукачівського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження відносно обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2021 року за № 12021071120000465.
У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю, із забороною у нічний час з 22 год. вечора по 06 год. ранку залишати місце постійного проживання строком на два місяці, яке обґрунтував наступним.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, доведена здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме: протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_6 , протоколами огляду місця події від 02.11.2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, дослідженими при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 на підготовчому судовому засіданні 09.03.2022 року. Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Ухвалою суду Мукачівського міськрайонного суду від 09.03.2022 року вищевказаний вид запобіжного заходу був обраний відносно обвинуваченого, кінцевий строк якого закінчується 09.05.2022 року, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, наявні на момент обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу наразі не відпали, продовжують об'єктивно існувати. Обвинувачений знаючи, яке покарання може понести у разі визнання його вини, а саме позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, може переховуватися від суду, або перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є
односельчанами ОСОБА_3 , з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань. Аналіз особистості ОСОБА_3 із наявних характеризуючих його даних, та обставин вчинення злочину, вказує на те, що він байдуже ставиться до оточуючих правових та моральних норм, ігнорує громадські інтереси, адже злочин вчинив у присутності потерпілої, а також ОСОБА_3 офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходу, одружений, однак не має утриманців, а тому застосування інших запобіжних заходів не будуть ефективними для запобігання вказаним ризикам, порівняно з запобіжним заходом у виді домашнього арешту, який забезпечить належну поведінку та не порушить звичний режим обвинуваченого. На підставі вищенаведеного просив задовольнити клопотання у повному обсязі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не виловив заперечень з приводу клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просив зменшивши години нічного домашнього арешту з урахуванням літнього періоду, де о 22 годині надворі буде ще видно, в результаті чого зможе працювати більше.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що обвинувачений знаходиться під домашнім арештом п'ять місяців, який жодного разу не порушив. На даний час відсутні будь-які ризики, оскільки свідки і потерпіла допитані, а тому застосування запобіжного заходу у такому виді слугує тиском на обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши вказане клопотання прокурора, суд прийшов до наступного.
Згідно положень, викладених у п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, яке віднесене до категорії тяжких, санкція статті Кримінального кодексу України, що йому інкримінується передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а також наявності ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу у цьому ж провадженні.
Окрім того, судом встановлено, що не спростовано стороною захисту, ОСОБА_3 офіційно не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки в місці його проживання, утриманців не має, а тому суд прийшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім домашнього арешту не зможе запобігти доведеним під час розгляду вказаного клопотання ризикам, які були встановлені при обранні відносно нього запобіжного заходу 09 березня 2022 року і на даний час продовжують існувати.
Тому необхідно продовжити строк домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , без застосування електронного засобу контролю, зменшивши період часу його застосування з метою надання можливості ОСОБА_3 працювати у понаднормовий час, що забезпечить належну поведінку обвинуваченого та не порушить його звичний режим. Таким чином суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого домашній арешт, встановивши його з 23 години по 06 годину наступної
доби (у цій частині клопотання прокурора задовольнити частково), з покладенням на обвинуваченого певних обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, що зможе повністю забезпечити встановлені ризики.
Що стосується заперечень захисника ОСОБА_5 з підстав відсутності на даний час ризиків передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку з допитом потерпілої та свідків суд відхиляє з урахуванням наявності інших обставин, які свідчать про ризик переховування ОСОБА_3 від суду, що є однією із підстав для застосування заходу у виді домашнього арешту. Крім того судовий розгляд вказаного кримінального провадження не завершено, а потерпіла ще має право виступити у судових дебатах.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підлягає задовольненню частково.
Керуючись ст.ст.177, 181, 194, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою без застосування електронного засобу контролю в період часу з 23 години по 06 годину наступної доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у період дії запобіжного заходу такі обов"язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали встановити до 03 липня 2022 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого та вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1