Справа № 190/240/22
Провадження №2/190/192/22
27 квітня 2022 року м.П”ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 22 червня 2019 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу за 75200 грн. ними був придбаний автомобіль DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований на відповідача та який є спільним сумісним майном подружжя. Шлюбно-сімейн відносини між ними не склалися, 21 жовтня 2021 року шлюб розірвано.
Просить припинити її право на Ѕ частину автомоблія марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля в розмірі 37600 грн..
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явились, надали до суду заяву з проханням справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, позов визнає, проти його задоволення не заперечує.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони з 22 червня 2019 року по 12 жовтня 2021 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області про розірвання шлюбу/а.с.5,6/.
За час перебування позивача та відповідача у шлюбі, за відповідачем ОСОБА_2 10 січня 2020 року зареєстровано право власності на автомобіль DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.10.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843 цс 17.
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Тлумачення положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п'ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), у першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Отже, у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616 св 18); від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18); від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19 (провадження № 61-21084 св 19).
Суд звертає увагу на те, що спірний автомобіль був зареєстрований за відповідачем, є неподільною річчю, позивачем, як іншим з подружжя, не використовується, а тому суд приходить до висновку про необхідність поділу транспортного засобу, який є спільним майном подружжя, саме шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості належної їй 1/2 частки у спільному майні подружжя.
Відповідно звіту оцінки автотранспорту від 05.11.2021 року ринкова вартість автомобіля DAEWOO LANOS складає 75200 грн./а.с.8-9/.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості належної їй 1/2 частки у спільному майні подружжя у розмірі 37600 грн..
Керуючись ст.ст. 12, 80, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на Ѕ частину автомобіля «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 , як на частку в спільному майні подружжя.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію за Ѕ частину автомобіля «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 37600 (тридцять сім тисяч шістсот гривень) 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення . У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса