Провадження № 1-кп/0186/57/22
Справа № 186/295/22
05 травня 2022 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000216 від 16 листопада 2021 року по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпро, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
16 листопада 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «С», будучи в тверезому стані, керував технічно справним автомобілем марки «RENAULT PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, 16 листопада 2021 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , в світлу пору доби, на вказаному вантажному автомобілі рухався по прилеглій території супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: вул.Горького, 4-В, м.Першотравенська, Дніпропетровської області в напрямку вул.Горького, м.Першотравенська та при здійсненні маневру повороту ліворуч порушуючи вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, яким передбачено, що «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній а з'їжджаючи з дороги - мотоциклістам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає» здійснив передньою частиною керованого ним вантажного автомобіля наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка переходила проїжджу частину по нерегульованому пішоходному переходу зліва на право по напрямку руху автомобіля, що з технічної точки зору перебувало в причинному зв'язку з моментом настання даної події.
Внаслідок чого потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого підголовчатого перелому правої малогомілкової кістки з задовільним стоянням уламків, обширної забійно-скальпованої рани нижньої третини правого стегна до нижньої третини правої гомілки по латеральній поверхні.
За своїм характером тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день).
У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та підтвердив, що скоїв правопорушення при обставинах зазначених в обвинувальному акті. Від надання пояснень відмовився, зазначив, що завдану матеріальну шкоду потерпілій не відшкодовував так як з часу ДТП не працює. У скоєному розкаявся, прохав суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності. При призначенні покарання ОСОБА_3 поклалися на розсуд суду.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. За даних обставин суд обмежився дослідженням письмових доказів які характеризують особу обвинуваченого, постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів, та письмових доказів які стосуються судових витрат.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, у відповідність до ст.12 КК України, скоїв нетяжкий злочин, наявність обтяжуючих покарання обставин - судом не встановлено та пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття, а також дані про особу обвинуваченого - на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, неодружений, непрацюючий, тому суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів, необхідно призначити йому покарання у виді обмеження волі та позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення. У той же час враховуючи конкретні обставини справи, а саме те що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив необережний злочин, а також молодий вік обвинуваченого ( він ІНФОРМАЦІЯ_2 ), суд вважає за можливе при призначенні йому покарання застосувати ст.75 КК України, та звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
У відповідність до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
По даному кримінальному провадженню в ході досудового розслідування було проведено дві судові автотехнічні експертизи, яка оформлені висновками експерта №СЕ-19/104-22/3795-ІТ від 11.02.2022 року та №СЕ-19/104-22/5575-ІТ від 22.02.2022 року. Витрати пов'язані з залученням експерта документально підтверджені та становлять 2745 гривень 92 копійки. За таких умов суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 92 копійки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідність до ст.100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371,373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання, пов'язаного з обмеженням волі, з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 92 копійки.
Речові докази: автомобіль марки N3 Renault модель Premium реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути за належністю ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1