ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/2250/22
Провадження № 1-кс/201/657/2022
06 травня 2022 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження № 12022052770000251 від 08.02.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
До суду надійшло клопотання прокурора, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2022 року ОСОБА_4 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 травня 2022 року.
Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було встановлено достатньо доказів для повідомлення підозри ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема, протоколами допиту учасників кримінального провадження і проведення інших процесуальних та слідчих дій.
У зв'язку із введенням на території України воєнного стану та проведення активних бойових дій на території м. Маріуполь та Донецької області, звернутися до суду з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 не представляється можливим. Об'єктивними причинами є відступіть можливості отримати висновки призначених судових експертиз та здійснення відкриття матеріалів сторонами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. Таким чином, постановою керівника Маріупольської окружної прокуратури від 23 березня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 15 травня 2022 року.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку дії обраного останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи продовження існування на даний час ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, при цьому, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам, а перебуваючи на свободі, підозрюваний зможе здійснити дії, спрямовані на уникнення ним покарання, не виконання процесуальних обов'язків і перешкоджання кримінальному провадженню.
Суд, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, приходить до наступних висновків.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05.30 години 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05.30 години 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII - далі Закон, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06.03.2022 року Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Жовтневого районного суду міста Маріуполя до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження є принцип диспозитивності, який знайшов своє відображення у положенні ст. 26 КПК України, зокрема, частиною третьої цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Частиною 2 ст. 615 КПК України передбачено, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
Норми ч. 2 вказаної статті встановлюють повноваження керівника органу прокуратури приймати рішення про продовження строку дії ухвали слідчого судді або постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до одного місяця за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Відповідне правоположення ч. 2 ст. 615 КПК України в редакції, передбаченої Законом України № 2201-IX від 14.04.2022 року встановлює екстраординарну і виняткову процедуру, за якої повноваженням на продовження строку дії судового рішення наділяється суб'єкт, що не є носієм судової влади.
Із системного тлумачення норм ст. 615 КПК України випливає, що ключовою умовою реалізації керівником органу прокуратури повноваження щодо прийняття рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є відсутність об'єктивної можливості реалізації відповідного повноваження слідчим суддею, незалежно від того, який суб'єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) приймав первісне рішення про обрання запобіжного заходу.
Граничний строк дії постанови керівника органу прокуратури про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати один місяць, водночас, строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. За аналогією із нормою ч.1 ст. 199 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор мають право подати керівнику органу прокуратури клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя у відповідності до зазначених положень КПК України позбавлений можливості розглянути дане клопотання, дивлячись на той факт, що вказане питання під час досудового розслідування віднесено до компетенції керівника відповідного органу прокуратури, тому керуючись загальними засадами кримінального провадження, зокрема принципом диспозитивності, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 26, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 615 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. ст. 186 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1