03 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 669/970/21
Провадження № 11-кп/4820/304/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021244000000768 від 04 жовтня 2021 року, за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» адвоката ОСОБА_8 на вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2021 року,
Цим вироком
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сушівці Білогірського району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, студента ІІІ курсу факультету інженерії машин, споруд та технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, не одружений, не працює, не має судимостей,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та додатковий обов'язок, передбачений п.2 ч.3 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту проголошення вироку суду.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному 04 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021244000000768 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, накладених ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_9 від 06 жовтня 2021 року.
Цивільний позов задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052, 03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31) на користь ОСОБА_10 260 000,00 грн. (двісті шістдесят тисяч гривень) страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю.
Судом вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, 04 жовтня 2021 року близько 05 год 46 хв ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Opel», моделі «Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення вимог п.п.1.5, 2.3 (б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 19.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, рухаючись зі швидкістю біля 100.8 км/год на вул.Залізнична в смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області в напрямку с.Варивідки Шепетівського району Хмельницької області зі сторони центру смт Білогір'я, біля будинку №11, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у темну пору доби не обрав таку швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, після засліплення не зупинився, змінив смугу для руху, чим не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яку перетинати збороняється, виїхав на смугу, яка призначена для руху в напрямку центру смт Білогір'я, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який рухався в попутному напрямку відносно напрямку руху автомобіля, по краю проїзної частини.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої внутрішньо-черепної травми з крововиливом під м'яку оболонку правої півкулі головного мозку, підшкірними крововиливами в м'які покриви правої лобної та тім'яної ділянок голови; тупої закритої травми грудної клітки з переломами грудини та семи ребер лівої половини грудної клітки з пораненням лівої легені та лівобічним гемо пневмотораксом (накопичення повітря та крові в плевральній порожнині) та саднами задньої поверхні грудної клітки зліва; закритого перелому лівої плечової кістки; відкритих переломів діалізів обох кісток правої гомілки з раною на передній її поверхні; садна на задній поверхні лівого колінного суглобу; синця на задній поверхні лівого стегна; садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу; садна на передній поверхні правого колінного суглобу; садна на ділянці попереку зліва та лівій сідниці; садна на задній поверхні лівого передпліччя, які в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а, в даному випадку, що призвели до смерті.
Вищевказані порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_7 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_11 .
Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» адвокат ОСОБА_8 просила вирок Білогірського районного суду від 10 грудня 2021 року в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 до ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)»» на суму 260 000 грн змінити та вказаний цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)»» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування в розмірі 72 000 грн за заподіяну моральну шкоду, а в іншій частині відмовити.
Уважала, що стягуючи ліміт відповідальності (260 000 грн), судом першої інстанції не враховано, що конкретний розмір страхового відшкодування визначений та обмежений на законодавчому рівні (в даному випадку, нормами статті 27 Закону України №1961-IV) і виплачується в межах передбаченого ліміту, а не стягується в автоматичному порядку уся сума ліміту на підставі відповідних підтверджуючих документів.
Звертала увагу на те, що за змістом ст.ст.22, 23 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Стверджувала, що при цьому, згідно з п.27.1 ст.27 Закону №1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
П.27.3 ст.27 Закону №1961-ІУ передбачає, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Так, настання страхового випадку мало місце 04 жовтня 2021 року. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6 000 грн. Відповідно, загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи складає 72 000 грн (12 х 6 000 грн).
Позивачка ОСОБА_12 з 25 жовтня 1997 року перебувала в шлюбі з померлим ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого 25 жовтня 1997 року Ямпільською селищною радою Білогірського району Хмельницької області, а отже, остання (за відсутності інших осіб, які мають право на таке відшкодування) має право на виплату моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка, у встановленому законом розмірі - 72 000 грн.
Тому цивільний позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а прийняття нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, вирок в оскарженій частині підлягає скасуванню із частковим задоволенням цивільного позову ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечили проти апеляційної скарги; думку прокурора ОСОБА_5 ; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Згідно з положеннями ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України та призначене покарання не оспорюються в поданій апеляційній скарзі представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» адвоката ОСОБА_8 , відповідно вирок суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не перевіряється.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в частині задоволення цивільного позову на користь ОСОБА_10 страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, виходячи з такого.
Частиною 1 ст.61 КПК України визначено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
За змістом ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, та із застосуванням норм ЦПК України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, здійснюється відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З матеріалів провадження вбачається, що між ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» та ОСОБА_13 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203322331 від 26 березня 2021 року, згідно з умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Opel», модель «Zafira», 2003 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Страхова сума (ліміт відповідальності страховика перед страхувальником) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю складає 260 000 грн; за шкоду заподіяну майну 130 000 грн.
У період дії вищевказаного договору страхування, а саме 04 жовтня 2021 року близько 05 год 46 хв ОСОБА_7 керуючи вищевказаним транспортним засобом здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 .
Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень, пішохода ОСОБА_11 у непритомному стані було госпіталізовано до КНП «Білогірська багатопрофільна лікарня», де останній помер не приходячи до свідомості.
Заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження оцінені як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя в момент їх спричинення та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого, що підтверджується висновком експерта Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи №210 від 26 жовтня 2021 року.
За фактом даної події було складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , відомості 04 жовтня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021244000000768 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.286 КК України.
У рамках розгляду кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_10 09 листопада 2021 року було пред'явлено цивільний позов до ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» щодо стягнення страхової суми на одного потерпілого в розмірі 260 000 грн за шкоду заподіяну життю загиблого ОСОБА_11 .
За змістом ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»:
- страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
- страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
- страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 ст.41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
- страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
- відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році (з 01 січня по 30 листопада 2021 року) мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6 000 грн.
Настання страхового випадку мало місце 04 жовтня 2021 року.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що заподіяна шкода життю і здоров'ю є очевидною, що також не заперечується і в поданій апеляційній скарзі.
На думку колегії суддів, при визначенні розміру заподіяної шкоди судом першої інстанції не враховано те, що загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, складає 72 000 грн (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі 6 000 грн).
З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначена сума відшкодувань страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю в розмірі 260 000 грн не відповідає вимогам Закону, а тому таку суму слід зменшити й задовольнити цивільний позов частково.
Інших можливих виплат страховою компанією на користь цивільного позивача ОСОБА_10 , з урахуванням наявних, досліджених у справі доказів та обставин Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено та колегією суддів апеляційного суду не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду в частині задоволення цивільного позову зміні у зв'язку із зменшенням суми, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» на користь потерпілої ОСОБА_10 , до 72 000 грн.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2021 року в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 до ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» на суму 260 000 грн змінити.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «VUSO» (ВУСО)» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування в розмірі 72 000 грн 00 коп за заподіяну моральну шкоду.
В іншій частині цивільного позову відмовити.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2