Справа № 601/2322/21Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.
Провадження № 22-ц/817/306/22 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія -
03 травня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
секретар - Панькевич Т.І.
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 грудня 2021 року, повний текст якого складено 13 грудня 2021 року, ухвалене суддею Мочальською В.М. у цивільній справі №601/2322/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 6 грудня 2019 року у справі №754/8081/19 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 30 травня 2019 року.
Однак, на даний час позивач не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки останній втратив високооплачувану роботу та був вимушений працевлаштуватись на роботу із мінімальною заробітною платою. Крім цього, із ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання двох інших дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 800,00 грн на кожну дитину щомісячно. Також на утриманні позивача перебуває його мати - ОСОБА_7 , яка є інвалідом ІІ групи та потребує матеріальної допомоги.
Зважаючи на вищенаведене, ОСОБА_6 просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 6 грудня 2019 року на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2500,00 грн до 1500,00 грн щомісячно.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не взяв до уваги жодного доказу позивача, які в свою чергу підтверджують зміну матеріального стану, що є підставою для зменшення розміру аліментів. Також посилається на обставини, викладені у позовній заяві.
У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Бакалець І.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Вказує, що ОСОБА_6 навмисно приховує свої реальні доходи, оскільки згідно даних сайту “work.ua” середня заробітна плата на посаді “Менеджер збуту” у м. Київ становить 24000,00 грн. Майновий стан ОСОБА_6 не погіршився, неповнолітні діти від іншого шлюбу були на час ухвалення судом рішення про стягнення аліментів. Мати позивача є власником трьох квартир у Києві, в одній з яких він проживає.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу не визнав та додатково пояснив, що позивач не надав доказів про причини звільнення його з високооплачуваної роботи, на що вони звертали увагу суду та про влаштування на мінімальну зарплату з повною завантаженістю. Позивач є молодою працездатною особою і може надавати утримання дочці у розмірі 2500,00 грн., оскільки такий розмір аліментів є недостатнім для утримання дитини в Києві.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця І.Г., який вважає рішення суду законним та обґрунтованим з врахуванням доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 22 жовтня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 6 грудня 2019 року з ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно до повноліття дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що з нього стягуються аліменти на утримання двох інших дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 800,00 грн на кожну дитину щомісячно, а також на те, що через пандемію COVID-19, карантин та економічну ситуацію в країні в серпні 2020 року ОСОБА_6 втратив високооплачувану роботу та на його утриманні перебуває мати, яка є інвалідом ІІ групи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено наявність підстав для зміни розміру аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , визначеного на підставі рішення суду.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що відсутні підстави для скасування оскарженого рішення, оскільки воно відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
З огляду на зміст статті 192 СК України підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
На момент ухвалення заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 6 грудня 2019 року у ОСОБА_6 вже були діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому колегія суддів відхиляє цей довід, як підставу для зменшення розміру аліментів, оскільки така обставина існувала на момент ухвалення рішення суду про стягнення аліментів і не змінилася на момент звернення позивача до суду із даним позовом.
Колегія суддів не бере до уваги доводи про те, що позивач здійснює догляд за своє матір'ю ОСОБА_8 , оскільки позивачем не доведено перебування його матері у нього на утриманні. Слід зазначити, що згідно Довідки до Акта огляду МСЕК від 6 листопада 2007 року (а.с. 13), ІІ група інвалідності матері позивача - ОСОБА_8 встановлена з 5 листопада 2007 року, тобто дана обставина існувала на час ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 аліментів, відтак не може бути підставою для зміни розміру останніх.
Доводи про те, що через пандемію COVID-19, карантин та економічну ситуацію в країні в серпні 2020 року ОСОБА_6 втратив високооплачувану роботу не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки останнім не наведено обставин, за яких дану роботу було втрачено та причинно-наслідкового зв'язку між ними.
Слід зазначити , що згідно даних сайту “work.ua” середня заробітна плата на посаді “Менеджер збуту” у м. Київ становить 24000,00 грн. та наявна велика кількість вакансій таких посад, в той час позивач надає довідку, що його заробітна плата є мінімальною.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач є особою молодого віку, працездатний та може заробляти кошти та надавати утримання дочці щомісячно у розмірі 2500,00 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 389-390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 грудня 2021 року - залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 травня 2022 року.
Головуюча
Судді