Справа № 607/4681/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/131/22 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
04 травня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2022 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовлено. Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб відносно ОСОБА_7 - задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і визначено розмір застави в сумі 99240 грн. У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_7 процесуальні обов'язки. Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 09.06.2022 року.
Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя виходив з того, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду необхідність обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 та в доповненнях до апеляційної скарги, поданих захисником ОСОБА_8 сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , із покладенням відповідних обов'язків. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий у своєму клопотанні, а прокурор у судовому засіданні повинні були навести обставини та надати докази які б давали підстави запідозрити ОСОБА_7 не тільки у зберіганні психотропних речовин, а і у тому, що останній мав на меті їх подальший збут, чого зроблено не було. Відсутні жодні докази збагачення підозрюваного від вчинення інкримінованого злочину чи наявність у нього такої мети. Вказує на те, що будь-яких доказів на підтвердження існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, слідчим та прокурором надано не було. Звертає увагу суду на те, що підозрюваний є раніше не судимою особою молодого віку; позитивно характеризується та незадовго до його затримання був офіційно працевлаштований; в ОСОБА_7 незадовільний стан здоров'я; має постійне місце проживання та реєстрації у м. Тернополі та міцні соціальні зв'язки; разом з ним проживає та перебуває на його частковому утриманні матір пенсійного віку; батько помер; майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Вважає, що слідчим та прокурором не було доведено, а слідчим суддею не було обґрунтовано неможливості застосування до підозрюваного одного з більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту. Захисники підозрюваного стверджують, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_7 , оскільки не відповідає його майновому та сімейному стану, зазначеним вище даним про особу підозрюваного, а також його низькому майновому достатку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що до задоволення не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів з'ясувала наступне.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, мотивувавши своє рішення наявністю зазначених в клопотанні ризиків, обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та прийшов до обґрунтованого висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею ретельно перевірені.
Так, 11 квітня 2022 року, в межах кримінального провадження №12022211040000439 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
Згідно матеріалів провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні вказаного злочину за таких обставин: досудовим розслідуванням встановлено, що при невстановлених слідством обставинах місці та часі, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин. Реалізуючи свій злочинний умисел, при невстановлених слідством обставинах місці та часі, ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, незаконно придбав 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» чорного кольору, 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» зеленого кольору, 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» білого кольору, в яких містилися прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку із психотропними речовинами, які зберігав при собі з метою збуту. Надалі, 10 квітня 2022 року близько 18 години 50 хвилин, працівниками УБН в Тернопільській області ДБН НПУ, по вулиці Сахарова, буд. № 5, м. Тернопіль, а саме поблизу КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, було виявлено ОСОБА_7 , який за даною адресою направлявся розкладати так звані «закладки» із психотропними речовинами. В подальшому, 10 квітня 2022 року, близько 20 години 20 хвилин, під час огляду місця події по вулиці Сахарова, буд. № 5, м. Тернопіль, а саме поблизу КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, працівниками поліції у ОСОБА_7 виявлено та вилучено, добровільно надані ним 4 (чотири) згортки обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» чорного кольору, 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» зеленого кольору, 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» білого кольору, в яких містилися прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку із речовинами невідомого походження та 1 (один) згорток обмотаний клейкою стрічкою типу «ізолента» чорного кольору з вологою кристалічною речовиною зеленого кольору, що містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-1іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, які ОСОБА_7 зберігав при собі з метою збуту. Згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 та Списку № 2, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-1іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Відомості за вказаним фактом 10 квітня 2022 року слідчим відділом Тернопільський РУП ГУНП в Тернопільській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022211040000439 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 10 квітня 2022 року ОСОБА_7 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Згідно оскарженої ухвали, слідчий суддя визнав установленим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри є правильними, оскільки вони підтверджуються зібраними на цей час досудовим розслідуванням доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10 квітня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11 квітня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10 квітня 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10 квітня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 10 квітня 2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10 квітня 2022 року; висновком експерта за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ19/120-22/3407-НЗПРАП від 11 квітня 2022 року; іншими матеріали кримінального провадження, які в сукупності підтверджують можливу причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину.
Таким чином, при вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що надані стороною обвинувачення докази на даному етапі розслідування дають достатні підстави вважати, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а тому пред'явлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині того, що відсутні докази незаконного придбання і зберігання психотропних речовин саме з метою збуту і збагачення підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки зібрані під час досудового розслідування і надані слідчому судді докази підтверджують, що ОСОБА_7 незаконно зберігав значну кількість психотропних речовин, які були розфасовані в 10 згортків, а в його мобільному телефоні виявлено електронне листування, що містить з фото і координати для залишення цих згортків з психотропними речовинами.
Крім того, вимоги апеляційної скарги захисника, який заперечує обґрунтованість підозри та одночасно просить застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в цій частині є суперечливими оскільки за змістом ст.194 КПК України будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Згідно ст.12 КК України інкримінований ОСОБА_7 злочин віднесено до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя крім тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, врахував також встановлені в ході судового розгляду обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, відомості про особу підозрюваного, який ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, який дає підстави вважати високою ймовірність причетність ОСОБА_7 до інших кримінальних правопорушень чи продовження злочинної діяльності у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Вищевказані обставини дають підстави вважати, що у випадку незастосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту існують ризики, що підозрюваний зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому доводи захисника про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, є непереконливими і не спростовують висновків слідчого судді про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі кримінального провадження є неможливим, оскільки не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 та не зможе запобігти наявним ризикам.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що підозрюваний є раніше не судимою особою молодого віку; позитивно характеризується та незадовго до його затримання був офіційно працевлаштований; має постійне місце проживання та реєстрації у м. Тернополі та міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає з матір'ю пенсійного віку, а його батько помер, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування вищевказаних ризиків.
Доводи сторони захисту про неврахування слідчим суддею відомостей про стан здоров'я підозрюваного, є безпідставними, оскільки зі змісту медичних документів не вбачається відомостей про неможливість утримання підозрюваного під вартою за станом здоров'я, а надані додані до апеляційної скарги і доповнень до неї копії медичних документів датовані 2018-2019 роками не є актуальними на час судового розгляду. Крім того, наведені в доповненнях до апеляційної скарги твердження про неможливість утримання підозрюваного під вартою у зв'язку з потребою у лікуванні не спростовують наявності в даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також не є безумовною підставою для звільнення підозрюваного з під варти, оскільки відповідно до ст.ст.7,11 Закону України “Про попереднє ув'язнення” в місцях попереднього ув'язнення відповідно до законодавства про охорону здоров'я організуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична робота. Відомостей про те, що в умовах ДУ “Чортківська УВП №26” підорюваному не може бути надана така допомога за наявними у нього захворюваннями суду не надано.
Що стосується, визначеного слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави, що також оспорює сторона захисту, то колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтю 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні ОСОБА_7 розміру застави, слідчий суддя правильно врахував положення ст.ст.182,183 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.
Окрім цього, слідчий суддя належним чином проаналізував обставини, пов'язані з визначенням розміру застави і врахував не лише матеріальне становище підозрюваного, а також і обставини вчинення та тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК.
Колегія суддів вважає, що з огляду на вказані обставини у їх сукупності, слідчий суддя правильно ухвалив рішення про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_7 в сумі 99240 гривень, тобто в розмірі, що наближений до мінімальної межі, яка визначена ч.5 ст.182 КПК України для такої категорії злочинів.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі захисника та доповненнях до неї доводи про незаконність ухвали відносно ОСОБА_7 є необґрунтованими, а тому підстави для скасування ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.ст. 404,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді