Справа № 686/1197/22
Провадження № 2/686/2281/22
28 квітня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Антосєві В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування арешту на частину квартири, -
встановив:
18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання незаконним та скасування арешту на частину квартири.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником ј квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниками квартири є його доньки: ОСОБА_4 з розміром частки ј, ОСОБА_5 з розміром частки ј та ОСОБА_6 з розміром частки ј.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме, ј частину квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За укладеним договором про розподіл спадкового майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 08.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Наконечною М.І. серії НРК 980147, зареєстрованого в реєстрі за № 2057, ОСОБА_2 успадкувала частку ОСОБА_6 розміром ј квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою реалізації своїх майнових прав, позивач звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Наконечної М.І. щодо переоформлення права власності на доньку ОСОБА_2 .
Від приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Наконечної М.І. позивач дізнався про обтяження на ј частину квартиру, яка належить ОСОБА_1 - арешт нерухомого майна, накладений Другим міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на підставі постанови б/н, виданої 14.10.2010 року.
На запит позивача, 29 листопада 2021 року відповідач - Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) повідомив, що будь-які виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відсутні, проте арешт можна зняти лише у судовому порядку.
У зв'язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна - ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Процюка О.О. від 14 жовтня 2010 року.
Ухвалою суду від 21 січня 2022 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача - Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подали.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником ј квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниками даної квартири є: ОСОБА_4 з розміром частки ј, ОСОБА_5 з розміром частки ј та ОСОБА_6 з розміром частки ј.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі, на ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 06.11.1998 року.
За укладеним договором про розподіл спадкового майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 08.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Наконечною М.І. серії НРК 980147, зареєстрованого в реєстрі за № 2057, ОСОБА_2 успадкувала частку ОСОБА_6 розміром ј квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину № 2061 від 08.09.2021 року, та зареєструвати своє право власності на вказане майно не має змоги, оскільки було встановлено факт наявності обтяження на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 - арешт нерухомого майна, накладений Другим міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на підставі постанови б/н, виданої 14.10.2010 року, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29 листопада 2021 року № 287266781.
Також судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29 листопада 2021 року № 287266781 вбачається, що реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , зазначений у відповідному Витягу 2330802997, не відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків позивача ОСОБА_1 : НОМЕР_2 .
Листом Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому від 06 грудня 2021 року № 82900 позивачу повідомлено, що будь-які виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , РНОКППП НОМЕР_2 , відсутні, проте вищевказаний арешт можна зняти лише у судовому порядку.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається в розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Стаття 59 Закон України «Про виконавче провадження» передбачає підстави зняття арешту з майна: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем, документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим, використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем, документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на. електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним, ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем, судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем, документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З врахуванням викладеного, наявність арешту на майно боржника можлива при наявності відповідних підстав, зокрема наявності рішення суду про стягнення заборгованості на виконанні або наявності постанови про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України, передбачено що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, наявність арешту майна порушує права позивача, як власника на власний розсуд розпоряджатися та користуватися своїм майном.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що на виконанні Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не перебуває виконавче провадження, де б боржником був зазначений ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , а тому, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивач не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат по справі.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 316, 317, 321 ЦК України, ст. ст. 3, 10-13, 76, 81, 82, 89, 141, 206, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати незаконним та зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна - ј частини квартири АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_1 , та заборону здійснювати відчуження нерухомого майна, що накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 14.10.2010 року, виданої Другим міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (державний виконавець Процюк О.О.).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2022 року.
Суддя О.М. Палінчак