Справа № 585/3779/21
Номер провадження 2/585/164/22
26 квітня 2022 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі :
головуючого - судді Євлах О.О.,
за участі:
секретаря - Безручко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни у порядку позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
до
відповідача: ОСОБА_2 ,
вимоги заявника: про зменшення розміру аліментів,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 20 грудня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із позовною заявою про зменшення розміру аліментів.
2. Позовну заяву обґрунтував тим, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.06.2018 року розірвано шлюб між ним та відповідачем. Судовим наказом Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2018 року з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 / 4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. 01.09.2018 року він повторно одружився на ОСОБА_4 . Від цього шлюбу в нього народилося двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він офіційно працевлаштований в Сумській філії ХНУВС на посаді старшого інспектора відділу організації служби. Діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Таким чином, стягнення з нього аліментів на утримання першої дитини у розмірі 1 / 4 від його доходу спричиняє порушення прав інших його дітей, яким він не в змозі забезпечувати рівні умови надання матеріальної допомоги, також він не в змозі утримувати свою сім'ю. Тому просив змінити розмір аліментів, який було встановлено судовим наказом Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2018 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 / 4 частина від всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, на стягнення з нього на користь відповідача, аліментів на утримання сина у розмірі 1 / 6 частини від усіх видів його заробітку, щомісяця, до повноліття дитини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту прийняття рішення і до досягнення дитиною повноліття.
3. Відповідач подала відзив на позов, в якому зазначила, що, позивач ОСОБА_1 не вказав жодних істотних доводів та доказів, які б свідчили про неможливість ним сплачувати аліменти в тому розмірі, який був встановлений судовим наказом Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2018 року, оскільки як на день видачі судом наказу, так і на день звернення ОСОБА_1 з позовом про зменшення розміру аліментів, він мав та має регулярний стабільний дохід, значно вищій за мінімальний, розмір його заробітної плати не зменшувався, доказів щодо погіршення здоров'я позивач не надав, що дає підстави для висновку про недоведеність ними підстав для зменшення розміру аліментів. Позивач є працездатною особою, має високу та стабільну заробітну плату, окрім цього, має земельну ділянку пай з якого також отримує дохід, має пільги зі сплати комунальних послуг та інші соціальні пільги як учасник АТО, а тому обставини, що наводить позивач в обгрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні норм закону ( ст. 192 СК України), не є істотними та достатніми для зменшення визначеного рішення суду розміру аліментів. Син ОСОБА_6 в даний час знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом « Міопія середнього ступеню, складний міанічний астигматизм обох очей. Хронічний аденоїди. Хронічний тонзиліт», у зв'язку із чим потребує постійного підтримуючого лікування. Її заробітна плата є мінімальною, і її не вистачає для забезпечення нормальної життєдіяльності себе та дитини. Практично всі кошти вона витрачає на лікування та утримання дитини. У неї відсутні будь-які додаткові доходи, вона не має ніяких соціальних пільг, одна виховує та утримує дитину, а тому саме її матеріальний стан, як отримувача аліментів, є набагато гіршим аніж у позивача.
Попередньо суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складаються з витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 1200 грн., які вона просить стягнути з позивача (а.с.34-36).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
5. Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_1 (а.с.8-9). Разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.17-18).
6. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , його батьками вказані сторони по справі (а. с. 10).
7. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с.11-12).
8. Судовим наказом Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 червня 2018 року з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 / 4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.16).
9. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , було зареєстровано шлюб 01 вересня 2018 року (а.с.13).
10. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_5 , її батьком вказаний позивач (а. с. 14).
11. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_3 , його батьком вказаний позивач (а. с. 15).
12. Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 в період з 28.05.2021 року по 29.11.2021 року отримав заробітну плату на загальну суму 72527 грн. 89 коп. (а.с.19).
13. З довідки Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області від 15.12.2021 року № 25825 вбачається, що ОСОБА_7 з 18.05.2017 року є працівником органів внутрішніх справ та з 22.03.2021 року наказом ГУНП від 04.03.2021 року № 95 о/с перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.20).
14. Згідно довідки Сумського медичного центру Сімейна поліклініка від 06.01.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку з діагнозом « Міопія середнього ступеню, складний міанічний астигматизм обох очей. Хронічний аденоїди. Хронічний тонзиліт». Потребує постійного підтримуючого лікування.
ІV. Норми права.
15. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
17. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
18. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
19. Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
20. З роз'яснень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що відповідно до ст. 192 СК ( 2947-14 ) розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
21. Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Таким чином, зміна розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку обставин, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін. Тобто розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
22. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
23. Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
24. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
25. Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я.
26. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
V. Оцінка суду.
27. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вислухав аргументи сторін, і дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що стягнення аліментів з позивача здійснюються на підставі судового наказу, при винесенні якого не перевірялась можливість сплати аліментів та її розмір встановлювався у визначеному законом порядку, то суд приходить до висновку, що позивач має право звернення до суду на підставі п.7 ст. 170 ЦПК України.
Так, підставою звернення до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних аліментів позивач зазначає наявність на його утриманні двох інших неповнолітніх дітей та дружини, яка знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а стягнення аліментів у розмірі 1/ 4 частини від його доходу поставить його сім'ю та його у скрутне матеріальне становище.
Суд бере до уваги цю обставину, оскільки позивач окрім сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також дружину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Виходячи з наданих суду доказів, а саме: складу сім'ї позивача та розміру його заробітної плати суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, зменшивши стягнення аліментів до 1 / 5 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів буде справедливим по відношенню до позивача із огляду на те, що на його утриманні перебуває ще двоє неповнолітніх дітей, тоді як відповідач інших утриманців не має.
Суд відкидає доводи відповідача стосовно її скрутного матеріального становища та недостатність коштів на утримання сина, з огляду на те, що доказів розміру її заробітної плати суду не надано.
Крім того , заперечення відповідача, що позивач має земельну ділянку (пай), з якого отримує доходи, суд не може взяти до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження цього факту.
З огляду на викладене справедливим буде зменшити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1 , задля того , щоб кожен із дітей позивача мав рівний розмір забезпечення від нього.
З огляду на часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне, після вступу цього рішення в законну силу, визнати наказ Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 червня 2018 року у справі № 585/1965/18, таким, що не підлягає виконанню.
VІ. Розподіл судових витрат.
29. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави, оскільки обидві сторони звільнені від його сплати.
30. Щодо вимог відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
31. Встановлено, що згідно договору про надання правничої допомоги від 10 січня 2022 року, укладеної між адвокатом Менько Д.Д. та ОСОБА_2 , квитанції від 13.01.2022 року та акту приймання передач від 13 січня 2022 року, вбачається, що оплата за надання правничих послуг визначена та сплачена ОСОБА_2 в розмірі 1200 грн. (а.с.38-40).
Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то вимоги відповідача про стягнення з позивача понесених нею витрат на правничу допомогу в сумі 1200 грн., відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 600 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
2. Зменшити розмір аліментів, визначений наказом Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 червня 2018 року у справі № 585/1965/18.
3. Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 5 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
4. Визнати наказ Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 червня 2018 року у справі № 585/1965/18, таким, що не підлягає виконанню.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 600 ( шістсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 5 травня 2022 року.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ