Справа № 474/191/22
Провадження № 1-кс/474/92/22
про накладення арешту на майно
04.05.22року смт. Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
без участі:
прокурора - ОСОБА_3 ;
власника майна - ОСОБА_4 ,
фактичного володільця - ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні, начальника Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152200000075 від 01 травня 2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
02.05.2022р. прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням в рамках вищевказаного кримінального провадження, в якому, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на автомобіль марки Chevrolet «Niva» номер кузова транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить гр. ОСОБА_4 та фактичним володільцем якого є ОСОБА_5 , який було вилучено на територію ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області 30.04.2022 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, шляхом заборони його відчужувати , розпоряджатися та користуватися цим майном власнику та будь-яким іншим особам.
Посилаючись на приписи ст. ст. 98, 100, 110, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, прокурор вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, є його предметом, і містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомлений прочас та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з заявою (вх. 771 від 02.05.2022 р.) про розгляд даного клопотання у його відсутність, внесене клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Фактичний власник майна - ОСОБА_4 та фактичний володілець майна - ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання на його розгляд не з'явилися , звернувшись до суду з телефонограмами (№ 190 від 03.05.2022 року та № 191 від 03.05.2022 року відповідно) про розгляд даного клопотання в їх відсутність, не заперечують проти накладення арешту на майно.
Враховуючи приписи ст. 172 КПК України, якою визначено, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, вважає доцільним розглянути питання про арешт майна, без участі осіб, які не з'явилися в судове засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Матеріали клопотання містять: витяг з кримінального провадження №12022152200000075 від 01.05.2022 року внесеного на підставі повідомлення про те, що 30.04.2922 року біля будинку № 93 по вулиці Героїв Врадіївщини смт. Врадіївка Первомайського району Миколаївської області відбулась дорожньо- транспортна подія, а саме автомобіль марки Chevrolet «Niva» реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив зіткнення із мотоциклом Viper V150A реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого ОСОБА_7 госпіталізовано до Первомайської ЦМБЛ; постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 02.05.2022 року; постанову про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 02.05.2022 року, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.04.2022 року, план схему до протоколу огляду місця події від 30.04.2022 року на якій замальовано місце зіткнення, місце розташування транспортних засобів, зовнішні пошкодження отримані ними (автомобіль - деформовано бокову праву частину, бокову праву задню дверку та в правій верхній частині лобового скла наявне пошкодження; мотоцикл - пошкоджена передня частина), сліди гальмування транспортних засобів, ознаки напрямку руху цих транспортних засобів, уламки деформованих частин мотоциклу, їх розташування на проїжджій частині, та зазначено що транспортні засоби - учасники ДТП вилучені з місця пригоди; постанову слідчого ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 01.05.2022 року, відповідно до якої автомобіль марки Chevrolet «Niva» реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022152200000075 та поміщено на відповідальне зберігання до території СПД №1 ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 01.05.2022 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.05.2022 року; пояснення ОСОБА_5 від 30.04.2022 року, поясненням ОСОБА_6 від 30.04.2022 року в яких зафіксовано обставини зіткнення автомобіля та мотоцикла.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в т.ч. використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що прокурор довів необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, начальника Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152200000075 від 01 травня 2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Chevrolet «Niva» номер кузова транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить гр. ОСОБА_4 та фактичним володільцем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який було вилучено на територію ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області 30.04.2022 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, шляхом заборони його відчужувати, розпоряджатися та користуватися цим майном власнику та будь-яким іншим особам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1