Справа № 466/9370/21
Провадження № 2/466/583/22
(заочне)
04 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Ваврин М.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом адвоката Сотника Олександра Ігоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення,-
08 жовтня 2021 року адвокат Сотник Олександр Ігорович, який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в здійсненні права володіння та користування нерухомим майном - житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог покликаються на те, що позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є власниками житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності належить 1/6 частка зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія та номер 2-15280, виданого 30.04.1987 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою та 1/3 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 2-706, виданого 06.03.1987 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою. ОСОБА_2 належить 1/2 частка зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія та номер 1-7724, виданого 01.09.1992 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою. Зазначений житловий будинок має загальну площу 97,8 кв.м., житлову площу 48,6 кв.м., складається з трьох житлових кімнат та кухні. До житлового будинку виносяться: сарай, вбиральня, замощення, хвіртка, гри огорожі. Станом на сьогодні в зазначеному будинку проживає відповідач, ОСОБА_3 , який не є ані власником вказаного житлового будинку, ані зареєстрований в ньому.
Як вбачається із відповіді Шевченківської районної адміністрації №36-вих-76793 від 28.08.2021 року, згідно переданих даних балансоутримувача станом на 27.08.2021 року за відомостями реєстру територіальної громади м. Львова за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач має на праві власності інше житло, проте не погоджується добровільно виселитись із житлового будинку та по суті перешкоджає у користуванні належним позивачам майном. Зазначає, що відповідач є колишнім співмешканцем ОСОБА_1 , проте шлюб між ними укладено не було. Також зазначає, що ОСОБА_1 виїхала за кордон, а відповідач скористався можливістю і вселився у житловий будинок і відмовляється добровільно виселитись.
На даний момент відповідач чинить перешкоди у доступі до житла, змінив замки та не допускає в середину незважаючи на те, що правових підстав користуватися відповідачем належним позивачам житловим будинком немає взагалі. Більш того, через неправомірні дії відповідача позивачі позбавлені можливості користуватися належним їм житловим будинком, позивачі не можуть в повній мірі реалізувати своє право на власність. Отже, відповідач не є ані членом сім'ї позивачів, ані власником житлового будинку, навіть місце реєстрації у зазначеному житловому будинку не зареєстроване. Повідомляє, що відповідач має власне помешкання, але добровільно відмовляється виселитись і навіть вчиняє перешкоди для доступу до житлового будинку позивачам - законним власникам, чим порушує конституційне право останніх на власність, через що позивачі змушені проживати в інших житлових приміщеннях. У звязку із вищенаведеним позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, проте від представника позивачів ОСОБА_5 на адресу суд надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є власниками житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності належить 1/6 частка зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія та номер 2-15280, виданого 30.04.1987 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою та 1/3 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 2-706, виданого 06.03.1987 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою. ОСОБА_2 належить 1/2 частка зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія та номер 1-7724, виданого 01.09.1992 року Третьою львівською державною нотаріальною конторою, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна.
Згідно відповіді Шевченківської районної адміністрації №36-вих-76793 від 28.08.2021 року, згідно переданих даних балансоутримувача, станом на 27.08.2021 року за відомостями реєстру територіальної громади м. Львова за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності позивачам - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також у вказаній квартирі зареєстровані. Жодних інших осіб зареєстрованих у вказаній квартирі судом не встановлено.
Згідно ч.5 ст.9 ЖК УРСР житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Частиною першою ст.156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого БУДИНКУ, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідач ОСОБА_3 , який був колишнім співмешканцем ОСОБА_1 проживає у вказаній квартирі та не погоджується добровільно виселитися із даної квартири та перешкоджає у користуванні належним позивачам майном.
Як зазначено у ст.9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, які передбачено законом.
У відповідності до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, оскільки, законні власники будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідач ОСОБА_3 , який не є і не був членом сім'ї позивачів та жодних правових підстав користуватися вказаним будинком немає, тому суд, виходячи з вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим і підлягає до задоволення, а саме слід усунути перешкоди в здійсненні права володіння та користування нерухомим майном - житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивачів слід стягнути сплачений позивачам судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 908 грн., 00 коп. на кожну.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, суд
ухвалив :
позовні вимоги адвоката Сотника Олександра Ігоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 до ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення - задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 перешкоди у здійсненні права володіння та користування нерухомим майном - житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. Б. Єзерський