Справа № 461/2122/22
Провадження № 1-кс/461/1541/22
Іменем України
05.05.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 про визнання бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій -
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність Львівської обласної прокуратури згідно ст.ст. 303-307 КПК України у кримінальних провадженнях №62020140000000434 від 23.04.2020 року, №62002140000000463 від 29.04.2020 року, №42018140000000329 від 07.12.2018 року, зобов'язати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури надати їй постанови про закриття кримінальних проваджень №62020140000000434 від 23.04.2020 року, №62002140000000463 від 29.04.2020 року, та задоволити її клопотання про здійснення судово-економічної експертизи.
В обґрунтування скарги покликається на те, що у провадженні старшого слідчого ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_4 перебували кримінальні провадження №62020140000000434 від 23.04.2020 року, №62002140000000463 від 29.04.2020 року,№42018140000000329 від 07.12.2018 року. Заявник зазначила, що неодноразово зверталась до Львівської обласної прокуратури із заявами щодо проведення перевірки факту бездіяльності слідчого, проте отримувала лише відписки, що дані кримінальні провадження нібито розглядаються. Стверджує, що слідчими ДБР та Львівською обласною прокуратурою були проігноровані її клопотання, чим порушено вимоги статті 220 КПК України, а також були проігноровані ухвали слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова та Галицького районного суду м. Львова. Зокрема, заявник зазначила, що 29.04.2022 року в судовому засіданні про відвід старшому слідчому ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_4 , вона дізналась про те, що слідчими були закриті вищевказані кримінальні провадження. Заявник стверджує, що слідчим не було надіслано жодної постанови за результатами розгляду її клопотань, що свідчить про необ'єктивність та упередженість слідчих ДБР, які розглядали вищевказані кримінальні провадження, та Львівської обласної прокуратури. Просить скаргу задоволити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою. Окрім того, у скарзі ОСОБА_3 просить слідчого суддю розгляд справи проводити без її участі у зв'язку із неможливістю її явки в судове засідання за стоном здоров'я.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності слідчого на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові знаходилося кримінальне провадження №62020140000000434 від 23.04.2020 року за заявою ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.190, ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України, кримінальне провадження №62002140000000463 від 29.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.190, ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України, №42018140000000329 від 07.12.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365 КК України.
Яв вбачається з матеріалів скарги, кримінальне провадження №62020140000000434 від 23.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.190, ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України закрито 28.02.2022 року. Кримінальне провадження №62002140000000463 від 29.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.190, ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України закрито 08.09.2021 року.
Однак, як зазначає заявник, станом на день розгляду справи, ОСОБА_3 не отримувала постанов про закриття кримінальних проваджень. Вказаних обставин уповноваженими особами в процесі розгляду скарги не спростовано, оскільки такі в судове засідання не з'явилися та не подали слідчому судді жодних доказів на спростування доводів заявника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури надіслати ОСОБА_3 постанову про закриття кримінальних проваджень №62020140000000434 від 23.04.2020 року та №62002140000000463 від 29.04.2020 року.
Що ж стосується вимоги заявника про зобов'язання уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури задовольнити її клопотання та призначити у кримінальному провадженні судово-економічну експертизу, слідчий суддя зазначає наступне.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (ч.1 ст. 36 КПК України).
Згідно ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи те, що чинним КПК України не наділено слідчого суддю повноваженнями зобов'язувати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури призначати у кримінальному провадженні судово-економічну експертизу, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги в цій частині необхідно відмовити.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_3 право самостійно звернутися до слідчого судді з клопотанням про призначення відповідної експертизи в порядку ст.242 КПК України.
Розглядаючи вимогу про визнання бездіяльності уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання вчинити певну дію, зобов'язання припинити дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, КПК України не надає повноважень слідчому судді визнати дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а тому в цій частині вимог скарги необхідно відмовити.
Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 55, 56, 94, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 про визнання бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури надіслати ОСОБА_3 постанови про закриття кримінальних проваджень №62020140000000434 від 23.04.2020 року та №62002140000000463 від 29.04.2020 року.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1