Справа № 127/9198/22
Провадження № 3/127/2982/22
05 травня 2022 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, неодруженого, працюючого водієм-електриком радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення А2656№6 від 04 травня 2022 року, 04 травня 2022 року о 09.00 год. під час ранкового шикування тимчасово виконуючий обов'язки командира роти старшим лейтенантом ОСОБА_2 був виявлений старший солдат ОСОБА_1 з ознаками вживання спиртних напоїв (характерний запах, нечітка мова). Після бесіди та медичного огляду старший солдат ОСОБА_1 був направлений до Вінницького обласного наркологічного диспансеру. Своїми діями старший солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме поява на території військової частини в нетверезому стані.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказував, що був тверезий, однак не заперечував, що напередодні вживав алкоголь.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, відповідальність військовослужбовців за появу на території військової частини в нетверезому стані та виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані передбачена ст. 172-20 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП визначено наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Отже диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014від 17 березня 2014року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний суд України у постанові від 30.05.2018 у справі №521/12726/16-ц.
Крім того, згідно Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні з 05.30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згідно надалі був продовжений до 25 травня 2022 року.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент складання протоколу проходив військову службу, перебуваючи на посаді водія-електрика радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , а тому є військовослужбовцем.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення А2656№6 від 04 травня 2022 року, 04 травня 2022 року о 09.00 год. під час ранкового шикування тимчасово виконуючий обов'язки командира роти старшим лейтенантом ОСОБА_2 був виявлений старший солдат ОСОБА_1 з ознаками вживання спиртних напоїв (характерний запах, нечітка мова). Після бесіди та медичного огляду старший солдат ОСОБА_1 був направлений до Вінницького обласного наркологічного диспансеру.
Нормативним актом, що регулює питання проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, який призначається у випадках, коли закон передбачає дисциплінарну, адміністративну відповідальність за споживання алкоголю, або перебування в стані сп'яніння; розпивання спиртних напоїв на роботі є Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затверджена заступником Міністра охорони здоров'я СРСР 01 вересня 1988 № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 08 вересня 1988 року № 694 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'ягніння». Зазначений наказ включений до Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 1996 року № 165 (пункт 399).
Так, згідно пункту 2 Тимчасової інструкції передбачено, що медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння здійснюється в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли відповідну підготовку.
Згідно пунктів 6 - 8 Тимчасової інструкції лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб'єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.
Згідно п.13 Тимчасової інструкції на підставі медичного огляду формується висновок в якому вказується стан особи на момент огляду.
Як слідує з повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» від 04 травня 2022 року № 0758, за направлення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 був проведений медичний огляд громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за підозрою вживання алкоголю. Згідно висновку медичного огляду від 04 травня 2022 року складеного о 10.25 год громадянин ОСОБА_1 був тверезий, однак встановлено факт вживання алкоголю. Лабораторне дослідження алкотест 6820 - 0,46%, алкотест 6820- 0,46%.
Тобто за медичним висновком ОСОБА_1 був тверезий.
Інших доказів, які підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані, суду надано не було та доказів, які б спростували висновок медичного огляду матеріали справи не містять.
Наведене свідчить про те, що 04 травня 2022 року о 09.00 год. ОСОБА_1 під час ранкового шикування перебував на території військової частини в тверезому стані, а тому слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Надаючи оцінку кожному доказу, наявному в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, вважаю, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.172-20, 221, 247, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: