Справа № 134/409/22
Провадження № 1-в/134/61/2022
іменем України
28 квітня 2022 рокуКрижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
представника ДУ «Крижопільський ВЦ № 113»: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в смт Крижопіль, Вінницької області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, до засудження не працюючого, раніше судимого:
1. 12.02.1996 Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. ст. 17 ч.1, 118 ч.2, 206, 42 КК України до 4 років позбавлення волі. 28.08.1997 року звільнений згідно Закон України «Про амністію»
2. 09.07.1998 Сватівським районним судом Луганської області за ст. ст. 140 ч.2, 17 ч.2, 140 ч.2, 208, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
3. 20.05.2002 Кремінським районним судом Луганської області за ст. ст. 140 ч.2, 15 ч.2, 185, 304, 42 КК України до 2 років позбавлення волі.
4. 23.05.2013 Кремінським районним судом Луганської області за ст. ст. 185 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
5. 28.07.2014 Кремінським районним судом Луганської області за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі.
По даній справі засуджений 17.12.2014 Кремінським районним судом Луганської області за ст. ст. 121 ч.2, 71 КК України до 9 років позбавлення волі.
про умовно - дострокове звільнення,
12 квітня 2022 року до Крижопільського районного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив звільнити його умовно-достроково, вважає, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення,
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Представник ДУ «Крижопільський ВЦ № 113» не заперечував щодо задоволення клопотання/
Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши думку засудженого, прокурора, представника установи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
Отже законодавцем визначено, що застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є не обов'язком, а правом і таке звільнення може бути застосовано за певних умов (підстав).
Порядок дострокового звільнення від відбування покарання, виписаний в ч. 3 ст. 154 КВК України, де також визначене право засудженого на умовно-дострокове звільнення і таке звільнення може бути застосоване при дотриманні умов, вказаних у ст. 81 КК України.
Виходячи зі змісту ст. 81 КК України, однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманню вимог режиму, участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Пунктами 2, 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
По даній справі ОСОБА_4 засуджений 17.12.2014 Кремінським районним судом Луганської області за ст. ст. 121 ч.2, 71 КК України до 9 років позбавлення волі.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.04.2016 року на підставі ст. 72 ч.5 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.10.2014 року по 19.01.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 17.03.2020 року на підставі ст. 82 КК України замінено не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі строком на 3 роки 3 місяці 7 днів.
Згідно ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2020 зараховано час слідування під вартою з 25.03.2020 по 25.06.2020 з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
Як вбачається з матеріалів справи, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахується з 06.10.2014.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи та характеристики вбачається, що станом на 28 квітня 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбув 8 років 01 місяць 5 днів призначеного судом покарання, що становить 2/3 частини призначеного строку покарання
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 06.10.2014.
З 12.03.2015 по 21.06.2019 відбував покарання в державній установі «ОВК (№53)», працював робітником господарчої обслуги, зарекомендував себе позитивно, мав 14 заохочень та 2 стягнення.
З 21.06.2019 по 25.06.2020 відбував покарання в державній установі «КВК (№6)», зарекомендував себе наступним чином, заохочень та стягнень не мав.
З 25.06.2020 по 04.08.2020 відбував покарання в державній установі «УВЦ №37», зарекомендував себе наступним чином, заохочень та стягнень не мав.
З 04.08.2020 по 09.12.2020 відбував покарання в державній установі «ОВЦ №104», зарекомендував себе посередньо, заохочень та стягнень не мав.
З 09.12.2020 по теперішній час відбуває покарання в державній установі «Крижопільський ВЦ (№113)». По прибутті в установу після перебування в окремому приміщенні для новоприбулих засуджених до виробничого процесу не залучався, а згодом був працевлаштований згідно строкового трудового договору № 172-21 від 20.10.2021 по 11.04.2022 опалювачем адміністративно-побутового корпусу, поставленні завдання виконує. За час відбування покарання характеризується позитивно, допустив два порушення режиму утримання та два рази був заохочений правами начальника установи. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає участь в суспільному житті відділення. Санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному вигляді, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів якими користується при виконанні дорученої роботи ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд та використовує їх за призначенням. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги. По відношенню до засуджених неконфліктний, товариські стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. Відвідує заходи виховного характеру, робить для себе належні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. Вимоги пожежної безпеки не порушує. На профілактичному обліку установи не перебуває. Заборгованості за виконавчими листами не має.
Під дію ст. 82 КК України підпадав по відбуттю 1/2 строку покарання, а саме: 23.12.2018. Рішенням комісії державної установи «Ольшанська ВК (№ 53)» протоколом № 24 від 27.12.2018 відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, як такому, що не довів своє виправлення.
Під дію ст. 81 КК України підпадав по відбуттю 2/3 строку покарання а саме: 23.06.2020. Рішенням комісії державної установи «Олександрійським ВЦ (№ 113)» протоколом № 33 від 31.08.2020 відмовлено в клопотанні про умовно-дострокове звільнення у порядку ст. 154 ч.8 КВК України.
Умовно - достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу відбування покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів, після чого належних висновків не зробив та знову вчинив злочин. Відбуття засудженим певної частини строку покарання не є обов'язковою підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов'язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду знаходження у виправних установах.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Таким чином процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
Статтею 60 КВК України визначено, що засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.
Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Відповідно до наданої довідки про наявність стягнень та заохочень засуджений під час відбування покарання отримав 16 заохоченнь та 5 стягнень. Разом із тим матеріалами справи не мають достатніх даних про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. А його звернення із клопотанням було здійснено формально після відбуттю 2/3 строку покарання, також судом враховується, що в період відбування покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ № 113» жодних дій ОСОБА_4 на доведення своєї виправлення здійснено не було.
Враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд находить вищевказані обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_4 своєю поведінкою не довів виправлення та перевиховання, а також з урахуванням того, що згідно ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду, враховуючи відсутність однієї з підстав, передбачених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання, відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. ст.537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно - дострокове звільнення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.
Суддя: