05 квітня 2022 рокуСправа № 921/27/22
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, Русанівський бульвар, 8, м.Київ, 02154
до відповідача: Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002
про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 48 446,79 грн
Без виклику представників сторін
Встановив: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Русанівський бульвар, 8, м.Київ, 02154 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 48 446,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.06.2020 року за участі ОСОБА_1 , який керував автомобілем "УАЗ-3151" , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Тернопільському Зональному відділу військової служби правопорядку, заподіяно пошкодження застрахованому автомобілю "VOLKSWAGEN", реєстраційний № НОМЕР_2 . В порядку статті 41 Закону України" Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ТТСБУ відшкодовано шкоду, завдану третій особі під час скоєння ДПП. З огляду на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Тернопільським Зональним відділом військової служби правопорядку, відповідно у відповідача виникло регресне зобов'язання щодо відшкодування шкоди завданої його працівником у розмірі регламентної виплати потерпілому, що складає 48 446,79 грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2022 року прийнято позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України, Русанівський бульвар, 8, м.Київ, 02154 до Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 48 446,79 грн - до розгляду, відкрито провадження у справі № 921/27/22, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.02.2022 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву № 697/1/391 від 09.02.2022 (вх.№ 1172 від 16.02.2022), в якому Тернопільський Зональний відділ військової служби правопорядку заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди мав статус учасника бойових дій, а отже відповідно до приписів п.13.1 ст.13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, покликаючись при цьому на правову позицію, наведену у постанові Вищого господарського суду від 22.06.2016 у справі № 904/10863/15.
Крім того, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 282,20 грн витрат, понесених у зв'язку із залученням аварійного комісара, відповідач зазначає, що вимоги щодо стягнення оплачених послуг аварійного комісара у сумі 1 282,20, які є складовою загальної суми, заявленої до стягнення, є необгрунтованими, оскільки при суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування.
У порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості оплачених послуг аварійних комісарів у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинення шкоди.
16.02.2022 на адресу господарського суду від позивача по справі Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на відзив (вх.№ 1156 від 16.02.2022), в якій позивач вважає відзив відповідача безпідставним та таким, що суперечить висновкам ВС, викладених у справах №355/1394/16-ц від 21.02.2019, №640/4185/15-ц від 06.02.2019, №910/14685/17 від 05.05.2018, №905/1391/20 від 21.08.2020.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено таке.
11.06.2020 року в м.Івано-Франківську мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки " УАЗ-3151" військовий реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія військовослужбовця Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку ОСОБА_1 та автомобіля "VOLKSWAGEN" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (власник ОСОБА_3 ).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі № 344/7647/20 від 09.07.2020 року, винним у скоєній ДТП визнаний водій ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП автомобіль "VOLKSWAGEN" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження, а його власник зазнав матеріальних збитків.
На час скоєння цієї пригоди транспортний засіб "УАЗ-3151", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не був забезпечений чинним договором страхування цивільно-правової відповідальності.
Про це свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в єдиній централізованій базі даних МТ СБУ, доступ до якої є вільним в мережі Інтернет. Крім того, згідно довідки про ДТП № 3020164371782167, водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності (ст.126 КУпАП), за керування транспортним засобом без полісу страхування цивільно-правової відповідальності (постанова серія ЕАМ № 2668618).
Заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП, не була відшкодована потерпілій особі.
Відповідно до п.п."а" п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом у разі її заподіяння транспортних засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність. Право на отримання відшкодування від МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих мають потерпілі в ДТП особи, відповідальність яких була застрахована час ДТП.
У зв'язку з настанням події за відсутності у винної сторони чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 (транспортний засіб забезпечений за полісом АО-4018203), з метою отримання відшкодування 12.06.2020 року звернулася до МТСБУ з відповідною заявою про виплату відшкодування (поліс, свідоцтво про реєстрацію т/з, повідомлення про ДТП та заява на виплату).
Згідно ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
За фактом отримання повідомлення про подію, для здійснення робіт спрямованих на встановлення розміру регламентної виплати у справі № 68347, МТСБУ 22.06.2020 року надало доручення суб'єкту оціночної діяльності ФОП Євченко ЄМ. Оцінювачем була визначена вартість відновлювального ремонту т/з "VOLKSWAGEN" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, яка склала 53483,39грн. Витрати МТСБУ на встановлення розміру збитку склали 1282,20грн.
Умовами ч. 1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника.
Положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на страховика (у випадках передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Керуючись нормами п.п."а" п.41.1. ст.41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП, та у межах страхової суми, що була чинною на день настання події, МТСБУ 07.08.2020 року здійснювало виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 47164,59грн. (за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу). На підставі положень п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір регламентної виплати у справі № 68347 зменшений на 6318,80грн.(відраховано суму ПДВ на вартість запчастин та метизів).
Відповідно до пп. 38.2.1, п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.
Положеннями ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
06.08.2020 уповноважений представник позивача звернувся до відповідача з претензією, у якій просив компенсувати кошти у розмірі 47 164,59 грн витрат, пов'язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому.
У відповідь ОСОБА_1 зазначив, що відшкодування збитків від дорожньо-транспортно-пригоди в даному випадку проводить МТ СБУ у порядку, визначеному цим Законом.
З огляду на викладене, у відповідності до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002 про стягнення 48446,79 грн, з яких 47164,59 грн витрат, пов'язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому та 1282,20 грн витрат, понесених на проведення врегулювання справи та збір документів.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який є спеціальним Законом, що регулює спірні правовідносини сторін, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТ СБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "УАЗ-3151" , реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була застрахована, тому водій пошкодженого автомобіля "VOLKSWAGEN" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 11.06.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Матеріалами справи підтверджено обставини перебування особи, винної у скоєнні ДТП, у трудових відносинах з Тернопільським Зональним відділом військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002 (Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадових осіб рядового складу).
Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Івано-Франківського міського суду у справі № 344/7647/20 від 09.07.2020 року, в зв'язку із чим ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Частиною шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно п. 38.2 ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Обставини виплати позивачем потерпілому страхового відшкодування в розмірі 47 164.59грн підтверджено долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 1480971 від 07.08.2020 року, в полі "Призначення платежу" якого зазначено: "виплата по справі № 68347, згідно наказу № 3.1/403 від 06.08.2020 року, т.з. НОМЕР_2 ; 1282.20 грн підтвердженого долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 1481318 від 25.08.2020 року, в полі "Призначення платежу" якого зазначено: "оплата послуг аваркома (експерта) по справі 68347, згідно рах.№237 від 06.07.2020р. т.з. НОМЕР_2 .
Відтак, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує майнову шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Тернопільський Зональний відділ військової служби правопорядку, вул.Дубовецька,1, м.Тернопіль, 46002, у володінні якого перебував транспортний засіб "УАЗ-3151", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до приписів статті 1187 Цивільного кодексу України має нести відповідальність за шкоду, завдану її працівниками, з вини якого 11.06.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода.
За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У зв'язку із виплатою суми сплаченого відшкодування в розмірі 47164,59грн. до Моторного (транспортного) страхового бюро України, у даному випадку, перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, 01.07.2020 року суб'єктом оціночної діяльності - приватним підприємцем Євченко Є.М. на замовлення позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України було складено звіт про оцінку автомобіля "VOLKSWAGEN" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до акта виконаних робіт від 01.07.2020 року вартість наданих послуг складає 1282,20грн. Позивачем як доказ оплати послуг експерта подано копію платіжного доручення № 1481318 від 25.08.2020 року.
Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву відносно того, що військовослужбовець Військової служби правопорядку Артус Р.І. на момент скоєння 01.06.2020 дорожньо-транспортної пригоди мав статус учасника бойових дій, а отже у відповідності до приписів п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.05.2018 у справі №910/14685/17 про те, що згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України особливим суб'єктом, відповідальним за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1ст. 1172 ЦК України та ч.2 ст.1187 ЦК України. Тобто, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо стягнення з Тернопільського Зонального відділу військової служби правопорядку суми сплаченого відшкодування в розмірі 47 164,59 грн та витрат на встановлення розміру збитків та збір документів в розмірі 1 282,20 грн підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку, вул. Дубовецька, 1, м. Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код 07815417 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154, ідентифікаційний код 21647131 - 47 164,59 грн (сорок сім тисяч сто шістдесят чотири гривень 59 коп) суму сплаченого відшкодування; 1 282,20 (одну тисячу двісті вісімдесят дві гривні 20 коп) витрат на встановлення розміру збитку та збір документів та 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 06.05.2022.
Суддя А.М. Сидорук