65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1961/20
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (вх. № 2-299/22 від 04.05.2022 р.) по справі № 916/1961/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” до фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича про стягнення 458640,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича про стягнення 458640,00 грн., у т.ч. 229320,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 229320,00 грн. збитків. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з виконання підготовчих робіт, розробки технічної документації, закупівлі матеріалів та виготовлення інструменту до 14.09.2017 р. за договором № 06062017 від 01.06.2017 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1961/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 30.07.2020 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2020 р. у справі № 916/1961/20 підготовче засідання відкладено на 14 серпня 2020 р.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 14 серпня 2020 року по справі № 916/1961/20 було протокольно оголошено перерву до 01 вересня 2020 року о 16 год. 15 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.
01.09.2020 р. від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених вимог ТОВ “Разек А5 Україна” та просить у їх задоволенні відмовити.
Під час підготовчого засідання 01.09.2020 р. представник відповідача просив суд поновити строк для подання до суду відзиву на позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2020 р. у справі № 916/1961/20 поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, також підготовче засідання відкладено на 01.10.2020 р. При цьому вказаною ухвалою суду доручено господарському суду Черкаської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду відеоконференції підготовчого засідання по цій справі, яке призначене на 01.10.2020 р.
17.09.2020 р. від позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги та заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2020 р. у справі № 916/1961/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15 жовтня 2020 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2021 р. у справі № 916/1961/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” до фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича про стягнення 458640,00 грн. задоволено частково, а саме: з фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” 229320,00 грн. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 3439,80 грн.; в задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” до фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича відмовлено.
17.11.2020 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” 229320,00 грн. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 3439,80 грн.
04.05.2022 р. від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича до господарського суду Одеської області надійшло подання в порядку ст. 337 Господарського процесуального кодексу України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Захарчишина Михайла Петровича до виконання зобов'язань, покладених на нього наказом № 916/1961/20, виданим 17.11.2020 р. господарським судом Одеської області. Так, приватний виконавець вказує, що на його примусовому виконанні перебуває наказ по справі № 916/1961/20, виданий Господарським судом Одеської області 17.11.2020 року, про стягнення з фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” 229320,00 грн. боргу та 3439,80 грн. судового збору. Як зазначає приватний виконавець, 30.11.2020 року ним прийнято постанову ВП № 63766577 про відкриття виконавчого провадження з примусового вищевказаного виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення за вих. № 4300 (підтверджується поштовим відправленням № 6800402758854). За ствердженнями приватного виконавця, 30.11.2020 р. у відповідності до п.п. 6, 7, 8 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” ним було винесено постанову про арешт майна та коштів боржника, якою був накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, а також накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_2 , крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. При цьому приватний виконавець зазначає, що копії зазначеної постанови були надіслані на виконання до банків та інших фінансових установ, в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам виконавчого провадження, відомості про накладення арешту на майно боржника було внесено до відповідних державних реєстрів. Разом з тим приватний виконавець вказує, що жодної із вимог ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” боржником виконано не було. Крім того приватний виконавець додає, що із заяви, наданої стягувачем приватному виконавцю, вбачається, що 15.10.2020 р. було ухвалено рішення суду про стягнення боргу із боржника, під час ухвалення якого був присутній представник боржника, а відтак боржник був обізнаний про те, що судовим рішенням з нього стягнені кошти. Також приватний виконавець наголошує, що 20.10.2020 р. боржником було переоформлено на підставі договорів дарування на своїх неповнолітніх синів Ѕ житлового будинку загальною площею 192,2 м.кв., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 64. Так, приватний виконавець зауважує, що у ході перевірки майнового стану боржника не було виявлено жодного майна (у тому числі рухомого), за рахунок якого можливо виконати рішення суду. Тобто, за ствердженнями приватного виконавця, 20.10.2020 р. боржником були свідомо вчинені дії щодо ускладнення виконання рішення суду, які полягали у відчудженні єдиного майна при умові обізнаності боржника про постановлене рішення суду. При цьому приватний виконавець вказує, що, незважаючи на те, що боржник приховував інформацію про власні рахунки та залишки на них, у ході виконавчого провадження шляхом надсилання запитів до банківських установ вдалося виявити кошти боржника, що були списані у примусовому порядку: 28.05.2021 р. - 75447,13 грн. із рахунку боржника, відкритого у АБ “Південний”; 10.09.2021 р. - 172894,75 грн. із рахунку боржника, відкритого у АБ “Південний”, 28.10.2021 р. - 497,09 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 28.10.2021 р. - 0,49 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 29.10.2021 р. - 70,00 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 01.11.2021 р. - 154,55 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”. Таким чином, за ствердженнями приватного виконавця, станом на день звернення до суду залишок заборгованості складає 8971,77 грн. (8156,11 грн. - борг за виконавчим документом, 815,66 грн. - борг за основною винагородою). Водночас, як зазначає приватний виконавець, на рахунках боржника відсутні кошти для виконання вимог виконавчого документа в повному обсязі, а єдине майно, за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду, було раніше відчужено боржником на підставі фраудаторного правочину. За переконанням виконавця вищевказане свідчить про навмисне ухилення боржника від виконання рішення суду та є підставою для вжиття всіх передбачених законом заходів примусового виконання, у тому числі, тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та подання, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
В ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, із матеріалів поданої заяви вбачається, що 30.11.2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича із заявою про примусове виконання рішення господарського суду, згідно якої товариство просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 17.11.2020 року у справі № 916/1961/20, накласти арешт на все майно боржника, в т.ч. на частку у праві власності на житловий будинок за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Ростовська, 64 та здійснити всі необхідні дії по стягненню з боржника заявленого боргу.
Таким чином, як з'ясовано судом, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича перебуває наказ господарського суду Одеської області № 916/1961/20 про стягнення з фізичної особи-підприємця Захарчишина Михайла Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Разек А5 Україна” 229320,00 грн. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 3439,80 грн.
Так, за ствердженнями приватного виконавця, в результаті вжитих у межах виконавчого провадження заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/1961/20, таке судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, що стало підставою для звернення приватним виконавцем до господарського суду із даним поданням.
Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до листа Верховного Суду України “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України” від 01.02.2013 р. однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
При цьому, під поняттям “ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням” варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, Законом України “Про виконавче провадження” закріплено право приватного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 р. по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України “Про виконавче провадження” є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України “Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи до виконання зобов'язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Так, з наданих до матеріалів подання додатків вбачається вчинення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Дмитром Миколайовичем в межах виконавчого провадження ВП № 63766577 наступних виконавчих дій, а саме: 30.11.2020 р. приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63766577, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та здійснено їх направлення на адреси стягувача та боржника. При цьому із наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження ВП № 63766577 вбачається, що банківськими установами за період з 14.12.2020 р. по 18.12.2020 р., а також 03.03.2021 р. надані наступні відповіді: 1) у АТ “Райффайзен Банк Аваль” відсутній боржник ОСОБА_1 та не має орендованої депозитної скриньки в банківських сейфах банку (від 14.12.2020 р. вих. № 81-15-8/169561-БТ); 2) у ПАТ АБ “Укргазбанк” станом на 11.01.2021 р. відсутні відкриті рахунки та жоговори боржника за постановою від 30.11.2020 р. ВП № 63766577 (від 03.03.2021 р.); 3) боржник за ВП № 63766577 не являється/не являвся клієнтом АТ “АКБ “Конкорд”, а також відсутній договір про зберігання цінностей або надання в оренду індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (від 16.12.2020 р. вих. № 3459БТ); 4) в ПАТ “Промінвестбанк” боржник ОСОБА_1 не обслуговується (не має відкритих рахунків (поточних, депозитних), не зберігає цінності та не орендує індивідуальний банківський сейф (від 17.12.2020 р. вих. № 20-2/3/5512); 5) боржник ОСОБА_1 не є клієнтом АТ “Креді Аргіколь Банк” (від 15.12.2020 р. вих. № 15610/5537); 6) боржник ОСОБА_1 не обслуговується в АТ “Кредобанк” (від 15.12.2020 р.); 7) боржник ОСОБА_1 в АТ “БТА Банк” рахунки не відкривав та договори про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється законом, не укладав (від 15.12.2020 р.); 8) боржник ОСОБА_1 станом на 17.12.2020 р. не є клієнтом АТ “Піреус Банк МКБ”, договорів зберігання цінностей не укладав, банківськими скриньками та депозитними сейфами не користувався (від 17.12.2020 р. вих. № 9179/12-ІІІ); 9) боржник ОСОБА_1 не є клієнтом АТ “ІНГ Банк Україна” (від 14.12.2020 р. вих. № 3876-БТ); 10) боржник ОСОБА_1 не має відкритих рахунків в АТ “Ідея Банк” (від 17.12.2020 р. вих. № 14.4//25387/БТ/ЕП); 11) боржник ОСОБА_1 , зазначений у постанові про арешт коштів боржника від 30.11.2020 р. ВП № 63766577, в АТ КБ “Глобус” не має відкритих поточних/вкладних (депозитних) рахунків, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється законом, не укладав (вих. № 3694); 12) боржник ОСОБА_1 станом на 14.12.2020 р. не має відкритих рахунків в АТ “ПроКредит Банк” (від 14.12.2020 р. вих. № 1-2/20/6623); 13) в АТ “КристалБанк” відсутні відкриті рахунки на ім'я боржника ОСОБА_1 (від 14.12.2020 р. вих. № 14.12.2020/17-вих); 14) в АТ “Перший український міжнародний банк” відсутні рахунки, відкриті на ім'я боржника ОСОБА_1 (від 15.12.2020 р. вих. № 116/18821-13/07); 15) в АТ “МегаБанк” станом на 16.12.2020 р. відсутні рахунки, відкриті на ім'я боржника ОСОБА_1 (від 16.12.2020 р.); 16) в АТ “Банк Кредит Дніпро” відсутні рахунки, відкриті на ім'я боржника ОСОБА_1 ; 17) АТ КБ “Приватбанк” на постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 30.11.2020 р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 згідно виконавчого документу № 916/1961/20 від 17.12.2020 р. повідомлено, що вказаний арешт був виконаний банком 30.11.2020 р.
Таким чином, як встановлено судом, приватним виконавцем після винесення 30.11.2020 р. постанови про арешт коштів боржника отримано від банківських установ відповіді на виконання такої постанови. При цьому господарський суд зауважує, що приватним виконавцем до матеріалів подання додано відповіді від АТ “Таскомбанк” від 07.09.2020 р., від АТ “ОТП Банк” від 30.10.2020 р., від АТ “Банк Восток” від 02.11.2020 р., від АТ “Ідея Банк” на запит від 02.11.2020 р., які датуються ще до винесення 17.11.2020 р. господарським судом наказу та відповідно відкриття виконавчого провадження ВП № 63766577 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 17.11.2020 року у справі № 916/1961/20, що свідчить про те, що приватним виконавцем додано відповіді від банківських установ, які не стосуються вказаного наказу суду від 17.11.2020 р. та відповідно виконавчого провадження ВП № 63766577.
Разом з тим, із наданих приватним виконавцем доказів вбачається, що лише 25.05.2021 р. останнім направлено до Державної фіскальної служби України запит № 103888594 про наявні у боржника - ОСОБА_1 рахунки, на який 25.05.2021 р. отримано від фіскальної служби відповідь про відкриті ОСОБА_1 в АБ “Південний” рахунки. Так, як вказується приватним виконавцем, останнім у примусовому порядку списані кошти: 28.05.2021 р. - 75447,13 грн. із рахунку боржника, відкритого у АБ “Південний”; 10.09.2021 р. - 172894,75 грн. із рахунку боржника, відкритого у АБ “Південний”; 28.10.2021 р. - 497,09 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 28.10.2021 р. - 0,49 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 29.10.2021 р. - 70,00 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”; 01.11.2021 р. - 154,55 грн. із рахунку боржника, відкритого у АТ КБ “Приватбанк”. За ствердженнями приватного виконавця, станом на день звернення до суду залишок заборгованості складає 8971,77 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
У ч. 3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Так, слід зазначити, що з метою виконання судового рішення приватний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов'язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом. Доказів вжиття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Дмитром Миколайовичем всіх передбачених законом заходів у виконавчому провадженні ВП № 63766577 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 17.11.2020 р. у справі № 916/1961/20 матеріали даного подання не містять.
При цьому згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися приватним виконавцем систематично, при цьому доказів проведення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Дмитром Миколайовичем у період з 30 листопада 2020 р. (дати відкриття виконавчого провадження) по 04 травня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 63766577 матеріали подання не містять, оскільки із наявних доказів вбачається направлення за період майже півтора року з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 63766577 лише декількох вимог та одного виклику. Крім того приватним виконавцем до поданого подання взагалі не надано всіх здійснених ним за період майже півтора року запитів до державних органів, підприємств, установ. Так, приватним виконавцем до матеріалів подання надано лише три відповіді, а саме: 25.05.2021 р. від Державної фіскальної служби України щодо наявних у боржника рахунків та щодо його джерел отримання доходів, а також 25.05.2021 р. від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Також у разі, якщо фізична особа - боржник без поважних причин не з'явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення приватного виконавця до суду щодо застосування до боржника за наказом суду № 916/1961/20 приводу матеріали подання також не містять. Разом з тим приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів умисного нез'явлення на виклик виконавця боржника - ОСОБА_1 , а також приховування ним доходів.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення приватним виконавцем перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, вжиття передбачених ст. 18 вказаного Закону заходів примусового виконання судового рішення, а також розшуку боржника - фізичної особи із дотриманням вимог ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження”, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника. При цьому господарський суд зауважує, що приватним виконавцем в тексті поданого подання вказується, що ним було винесено постанову про арешт майна та коштів боржника, якою був накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, а також накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_2 , в той час, коли боржником по даній справі є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 232, 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (вх. № 2-299/22 від 04.05.2022 р.) по справі № 916/1961/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Петров Володимир Степанович