вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2022 р. Справа № 911/1100/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” №13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Наш сад”
до Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс”
про стягнення 670076,57 грн
за відсутності представників сторін, у зв'язку з їх неявкою
встановив:
У квітні 2021 року до господарського суду Київської області звернувся Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Наш сад» (далі - СОК «Наш сад») з позовною заявою до Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (далі - ДП «СЛП «Київоблагроліс», заявник, боржник) про стягнення 670076,57 грн, з яких: 666687,74 грн основного боргу та 3388 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, позов задоволено частково. На примусове виконання вказаного рішення 06.10.2021 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.
Через канцелярію Господарського суду Київської області 31.01.2022 ДП «СЛП «Київоблагроліс» подало заяву № 13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2021.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що ДП «СЛП «Київоблагроліс» має значні збитки, кредиторську та дебіторську заборгованість, грошові кошти в необхідному розмірі для одночасної сплати всієї суми боргу відсутні, при цьому наявне у підприємства майно описане та передане в податкову заставу, одночасно підприємство несе додаткові витрати на лісозаготівлю та має зобов'язання з виконання судових рішень в інших судових справах на значні суми.
Зазначене вище свідчить про скрутне фінансове становище ДП «СЛП «Київоблагроліс», яке унеможливлює виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1100/21 від 09.08.2021 року, а відтак боржник просить подану заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з дати винесення ухвали шляхом сплати заборгованості в розмірі 671 493,17 грн 17 коп., щомісяця рівними частинами по 55 957 грн 76 коп.
Ухвалою суду від 21.02.2022 вказану заяву призначено до розгляду на 09.03.2022 року.
09.03.2022 року судове засідання з розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення не відбулось, про що на офіційному веб-сайті Господарського суду Київської області оприлюднене повідомлення, що справа знята з розгляду.
Ухвалою суду від 05.04.2022 заяву Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» № 13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення було повторно призначено до розгляду на 29.04.2022 о 10:15, про що сторони повідомлені засобами поштового зв'язку. Інформація про час та місце судового засідання також була оприлюднена на офіційному веб-сайті Господарського суду Київської області.
У судове засідання 29.04.2022 представники від стягувача та боржника не прибули.
Зважаючи на те, що у відповідності до норм ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про розстрочення виконання рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження, а також враховуючи те, що доказів, на які посилається заявник в поданій заяві достатньо для її розгляду по суті, суд вирішив за можливе розглянути заяву про розстрочку виконання рішення за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши заяву Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» про розстрочення виконання рішення в сукупності з матеріалами справи, судом установлено наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” на користь Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Наш сад”: 663123 (шістсот шістдесят три тисячі сто двадцять три) грн 74 коп. основного боргу, 3370 (три тисячі триста сімдесят) грн 72 коп. 3% річних та 4998 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 71 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
На примусове виконання вказаного рішення 06.10.2021 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.
Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).
Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо виключності та необхідності надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців боржник вказує на те, що згідно детального аналізу фінансово-господарського стану ДП «СЛП «Київоблагроліс» за 2020-2021 роки підприємство втратило фінансову незалежність та фактично доведено до стану банкрутства попереднім керівництвом, що підтверджується копією витягу аудиторського висновку (надано до заяви). До цього ж заявник додає, що сама специфіка діяльності (роботи) підприємства пов'язана з рубками формування і оздоровлення лісів, однак основний об'єм деревини, яку підприємство може реалізовувати, неможливо спрогнозувати, а відсутність можливості планувати та прогнозувати обсяг доходів, неминуче призведе до невиправданих економічних витрат та погіршення фінансового стану підприємства тощо.
Також заявник відніс до причин невиконання рішення у даній справі № 911/1100/21 наявний обов'язок виплачувати поточну заробітну плату працівникам, виплата якої є першочерговою та сплату відповідних податків, а також існуючі інфляційні процеси. Крім цього, необхідність виконувати інші рішення на значні суми, які вже набрали законної сили та рішення, які невдовзі наберуть сили, зокрема і рішення з виплати заробітної плати.
З існуванням вищезазначених негативних причин, які унеможливлюють виконання рішення, зі слів заявника, ДП «СЛП «Київоблагроліс» вчиняє всі необхідні дії з врегулювання питання погашення заборгованості, а саме звертається до судів з позовними заявами про стягнення заборгованості з контрагентів, здійснює господарську діяльність та добросовісно виконує рішення судів, які вже набрали законної сили, а відтак викладені вище обставини та надані докази, свідчать про наявні достатні підстави для розстрочення виконання рішення, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, його перебуванням в стані економічної кризи, внаслідок чого боржник просить подану заяву задовольнити повністю.
В даному випадку оцінюючи заяву Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” №13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення, з огляду на таке.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
При розгляді заяви про розстрочку рішення, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
З наведеного слідує, що розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язано з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення та з поданням відповідних доказів.
Суд зазначає, у зв'язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення терміну розстрочення виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі та період надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява N 41510/98).
Приписами ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим
На підтвердження викладених у заяві обставин Державним підприємством “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” надано до суду копію акту № 26 опису майна від 28.02.2020, копія Витягу з аудиторського звіту (сторінки 38-40, 42, 52), копію звіту про фінансові результати за 1 квартал 2021 року (на 2 арк.), копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2021 року (на 2 арк.), копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2021 (на 2 арк.), копію звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2021 року (на 2 арк.), копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2021 (на 2 арк.), копію звіту про фінансові результати за 9 місяців (на 2 арк.), копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020р. (на 2 арк.), копію звіту про фінансові результати за 2020 рік (на 2 арк.), копію довідки № 12 від 17.01.2022 про заборгованість із заробітної плати.
Дослідивши вказані вище документи, суд дійшов висновку, що надані фінансові звіти свідчать про відсутність коштів на рахунках відповідача лише за період зазначений у них, та не відображають у повній мірі фінансовий стан відповідача починаючи з дати нарахування плати 2020 року та станом на день подання відповідної заяви - 2022 рік, оскільки останній фінансовий звіт подано за 9 місяців, а не за увесь поточний 2021 рік.
Стосовно наданого заявником витягу з аудиторського звіту, останній також не містить повного відображення здійсненої аудиторської перевірки стосовно підприємства боржника, оскільки заявником надані лише вибіркові сторінки. Крім того, з викладеного в ньому Висновку (розділ V), по результатам проведеної перевірки останнє містить наступне узагальнення: «організація облікового процесу, організація первинного обліку та фактичний стан бухгалтерського обліку Державного підприємства «Київоблагроліс», за період з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року, потребує особливого контролю бухгалтерського обліку та належної систематизації первинної документації. Питання, викладені в розділі Основна частина потребують більш глибокого дослідження в розрізі розрахунків з контрагентами та аналізу фактичних витрат підприємства».
Посилання заявника на складне фінансове становище, наявність заборгованості з виплати заробітної плати також не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Що ж до викладених заявником обставин стосовно специфіки діяльності (роботи) підприємства та неможливості спрогнозувати обсяг доходів, суд вказані обставини також не може віднести до підстав для задоволення заяви, оскільки підприємництво - це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність.
Також суд відзначає, що викладені заявником (боржником) у заяві обставини не можуть підтверджувати реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить розстрочити його виконання.
Крім того суд зауважує, що згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Запропонований заявником графік розстрочення виконання рішення строк на 12 місяців з дати винесення ухвали, виходить за межі допустимого річного строку (по грудень 2022 року - дата постанови Північного апеляційного господарського суду) для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд не вбачає у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та мали наявність виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та які можуть бути підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову Державному підприємству “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” у задоволенні заяви № 13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2021 у справі № 911/1100/21 з підстав необґрунтованості.
Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Державному підприємству “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” у задоволенні заяви № 13 від 17.01.2022 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2021 року.
Дана ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.05.2022.
Суддя О.В. Щоткін