Справа № 513/137/22
Провадження № 2-а/513/25/22
Саратський районний суд Одеської області
05 травня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Рязанової К.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ставніченко М.В. звернувся до суду засобами поштового зв'язку з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00008830 від 24 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначив, що 24 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації Державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008830, якою позивача, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, за те, що 24 листопада 2021 року о 20 год. 05 хв. за адресою М-05 Київ-Одеса, км 36+303 зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,1% (6,727 тон), що підтверджується копією вказаної постанови.
Вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки складена з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, з наступних підстав.
Так, власником автомобіля спеціалізованого вантажного-спеціалізованого контейнеровозу - С, MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 є Фермерське господарство Златов Ігор Васильович, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Власником спеціалізованого причепу Jansky TF-24, який використовувався при здійсненні перевезення, є Фермерське господарство Златов Ігор Васильович, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В постанові зазначається, що позивачем було допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів на 5,1 %, що складає 6,727 тони, в той же час зазначена вага не відповідає дійсності. Відповідно до товарно-транспортної накладної серії № 457423 від 24 листопада 2021 року автомобіль MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 з причепом/напівпричепом ДНЗ НОМЕР_4 здійснював перевезення вантажу. Так, вищезазначений автомобіль був завантажений кукурудзою врожаю 2021 року масою 27000 кілограм. Так, при завантажені характеристики автомобіля були наступними: тара - 17000 кг, брутто - 44000 кг, нетто - 27000 кг. При розвантаженні автомобіля відбулось повторне зважування автомобіля, в результаті якого було зафіксовано наступні характеристики: тара - 17700 кг, брутто - 44620 кг, нетто - 26920 кг. Вага при завантаженні та при розвантаженні автомобіля дещо відрізняється, що пов'язано з похибкою різних ваг, що використовувались при зважуванні засобів. Так, різниця у масі брутто становить близько 1,4 %. Транспортні засоби якими здійснювались вантажні перевезення відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів MAN TGA 26.440 відноситься до типу спеціалізований вантажний спеціалізований контейнеровоз С, а причіп Jansky TF-24 відноситься до типу спеціалізований причіп - спеціалізований пр-контейнеровоз, а тому фактична дозволена маса транспортних засобів для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу 44 т. В той же час, відповідно до змісту Постанови при здійсненні перевезень загальна маса транспортного засобу перевищувала максимально допустиму на 6,864 тони, тобто загальна маса становила 50,864 тони, що не відповідає дійсності та суперечить товарно-транспортній накладній. Постанова не містить точної інформації щодо точної ваги перевищення нормативних параметрів транспортного засобу на якому здійснювались вантажні перевезення. Оскаржувана постанова не містить повного розкриття об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а відтак відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно даних товарно-транспортної накладної загальна маса транспортних засобів з вантажем не перевищувала вагових параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху. Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, тобто не зрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови. Більше того, без ідентифікації причепу відповідач не мала змоги встановити максимально можливу вагу транспортного засобу при здійсненні перевезень 40 тон чи 44 тони (для контейнеровозів), оскільки лише після ідентифікації можна дізнатись чи відноситься він до категорії контейнеровози та визначити відсоток перевищення.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, надали заяву про проведення розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а також представник позивача - адвокат Ставніченко М.В. надав письмові пояснення, які 05 травня 2022 року надійшли на електронну адресу суду, відповідно до яких представник позивача зазначає, що зі змісту постанови не зрозуміло відносно якої максимально допустимої маси відбулось перевантаження (40 тон чи 44 тони) на 6, 727 тон, тобто була 46.727 чи 50.727. Твердження відповідача, що порівняння відбулось з 40 тонами є припущенням та не підтверджується матеріалами справи, постанова не містить інформації щодо максимально допустимої ваги транспортного засобу. Також не зрозуміло на підставі якої інформації посадова особа відповідача, яка складала постанову, дійшла висновку, що транспортний засіб на якому здійснювались перевезення не є контейнеровозом та максимально допустима вага транспортного засобу в цьому випадку є 40 тон. Також не зрозумілим є те, на підставі чого відповідач дійшов висновку, що під час здійснення перевезень використовувався універсальний контейнер, а не спеціалізований. Транспортні засоби якими здійснювались вантажні перевезення відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів MAN TGA 26.440 відноситься до типу спеціалізований вантажний - спеціалізований контейнеровоз-с, а причіп Jansky TF-24 відноситься до типу спеціалізований причіп - спеціалізований пр-контейнеровоз. Так, оскільки транспортні засоби є контейнеровозами, то максимально допустима вага транспортного засобу відповідно до п.22.5 ПДР України для здійснення вантажних перевезень без спеціального дозволу становить 44 тони. Таким чином, при здійсненні перевезень не було допущено перевищення нормативних параметрів маси транспортного засобу, а зазначене в постанові перевищення загальної маси транспортного засобу не відповідає дійсності, що свідчить про протиправність постанови та є підставою для її скасування.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги не визнав та просив розглядати справу за його відсутності. Крім того, 08 квітня 2022 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначив свою незгоду з вимогами ОСОБА_1 . Так, під час здійснення габаритно-вагового контролю в автоматичному режимі, було виявлено та зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,1% (6,727 тон). За результатами фіксації в автоматичному режимі винесено постанову ВМ №00008830 від 24 січня 2022 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення порушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень. Фіксація перевищення нормативного навантаження на строєні осі була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WIM 5,5. Згідно із сертифікатом відповідності, виданим 12 серпня 2020 року №№ UA.TR.001 35 329-20, UA.TR.001 35 330-20, UA.TR.001 35 331-20, UA.TR.001 35 332-20 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів відповідає Додатку 3 розділу «Процедури оцінки відповідності. Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки приладів)» до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (постанова КМУ № 94 від 13 січня 2016 року). Разом із тим, автоматичний комплекс зважування транспортних засобів у русі має сертифікат перевірки типу, виданий 17 червня 2020 року та чинний до 16 червня 2030 року № UA.TR.001 76-20 Rev.0. Автоматизований прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі пройшов повірку, що підтверджується свідоцтвами про повірку, виданим 01 жовтня 2021 року №№35-02/5714, 35-02/5715, 35-05/5716, 35-02/5717 та чинними до 30 вересня 2022 року. Щодо твердження позивача, що належний йому транспортний засіб є контейнеровозом, та на нього розповсюджується виключення щодо максимально дозволеної маси транспортного засобу у 44 т, слід зазначити що таке твердження не відповідає дійсності. Те що в даному випадку не здійснювалось контейнерне перевезення, підтверджується тим, що згідно із 17.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни та підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Також представник відповідача зазначив про те, що позивачем не надано доказів того, що на розміщеному на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі знаходився контейнер із відповідним маркуванням. В позовній заяві не зазначено, що транспортним засобом було здійснено перевезення контейнеру. Ті обставини, що таке перевезення не могло мати місця, підтверджується доданою до позовної заяви копією ТТН. Зазначений в ТТН вантаж, взагалі не може перевозитись в контейнері. ТТН підтверджує перевезення сипучого вантажу насипом. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, оскільки доводи позивача є необґрунтованими, відомості, які надані ним, є неправдивими.
Також до відзиву представником відповідача надано наступні документи: сертифікат відповідності типу № UA.TR.001 35 329-20, UA.TR.001 35 330-20, UA.TR.001 35 331-20, UA.TR.001 35 332-20 від 12 серпня 2020 року та сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 76-20 Rev.0 від 17 червня 2020 року щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», позначення типу: «Інформаційно - телекомунікаційна система (ITC) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів»; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5714 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-05 Київ-Одеса, км. 36+303/WIM5/ від 01 жовтня 2021 року; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5715 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-05 Київ-Одеса, км. 36+303/WIM5/ від 01 жовтня 2021; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5716 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-05 Київ-Одеса, км. 36+303/WIM5/ від 01 жовтня 2021, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5717 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-05 Київ-Одеса, км. 36+303/WIM5/ від 01 жовтня 2021, експертний висновок від 16 жовтня 2020 року №1182.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України Про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд перевіряє законність та обґрунтованість винесення постанови та досліджує, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Судом встановлено, що 24 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації Державної політики на нагляду (контролю) за безпекою на наземному трапспорті Савченко Владиславом Олеговичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008830, якою позивача, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень. Відповідно до вказаної постанови 24 листопада 2021 року о 20 год. 05 хв. за адресою М-05 Київ-Одеса, км 36+303 зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,1% (6,727 тон).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - Положення), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).
Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі по тексту - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1174 (надалі Порядку № 1174).
Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як зазначено у постанові серії ВМ №00008830 від 24 січня 2022 року, при проведенні вагового контролю використовувався технічний засіб WIM5, 5 номер свідоцтва про повірку технічного засобу №35-02/5714, 5715, 5716, 5717 до 30 вересня 2022 року.
Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса, км 36+303. При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувались вимірювальне обладнання автоматичного пункту - прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі WIM5,5 виробництва ТОВ СЕА ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА, яке згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого ДП УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ за №35-02/5714, чинного до 30 вересня 2022 року, за №35-02/5715, чинного до 30 вересня 2022 року, №35-02/5716, чинного до 30 вересня 2022 року, №35-02/5717, чинного до 30 вересня 2022 року, відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Таким чином, оскаржувана постанова містять посилання на технічний засіб, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а також вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.
За наслідками проведення габаритно-вагового контролю було встановлено порушення норм, які зазначені в п. 22.5 ПДР України. Так, 24 лтстопала 2021 року о 20 год. 05 хв. на транспортному засобі марки MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , зафіксоване порушення - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1% (6,727 т).
Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).
Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, - суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, зокрема, постанова містить в собі опис обставин, установлених під час розгляду справи; відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та прийняте у справі рішення та повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та вимогам Інструкції № 512, Додатку 1 до неї.
Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Посилання позивача, що в постанові не вказано державний номерний знак причепу, напівпричепу, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, нактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативно вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, є безпідставними, оскільки як було зазначено, в постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1 % (6,727 т).
Не зазначення вказаних позивачем параметрів не спростовує суті вчиненого правопорушення - рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1 % (6,727 т).
Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо того, що для транспортного засобу належного позивачеві поширююся вимоги щодо фактичної маси 44 т.
З доданих до нього матеріалів справи вбачається, що власником вказаного транспортного засобу марки MAN TGA 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний контейнеровоз-с, та транспортного засобу марки Jansky TF-24 - спеціалізований причіп пр-контейнеровоз, державний номер НОМЕР_4 , є Фермерське господарство Златов Ігор Васильович, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_3 .
Так, наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (пункт 1.5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
У частині першій статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.
Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).
Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян. Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак;- номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера (п.17.2 - 17.4 Правил).
Тобто, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що п.22.5 Правил дорожнього руху повна маса для контейнеровозів 44 тони встановлена у разі здійснення перевезення в контейнерах, в яких заборонено перевозити сипучі вантажі без тари.
Відповідно до п. 17.9 Наказу № 363, приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
Згідно наданої позивачем ТТН, перевезенню підлягав розподільний вантаж - кукурудза, урожаю 2021 року, який вантажовідправником наданий автоперевізнику для перевезення у спосіб - насипом, без тари, не контейнері.
Позивачем та його представником не доведено суду, що належний позивачу транспортний засіб для перевезення вантажів, можливо ідентифікувати як контейнер, зокрема він містив маркування, обов'язкове для контейнерів у відповідності до вимог Наказу №363, а саме: розпізнавальний знак, номер контейнера, найменування власника контейнера, вантажність і маса тари контейнера, кг, внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера, час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера, щоб застосувати вагові параметри встановлені Правилами дорожнього руху для контейнерів. Також, не долучено договору перевезення вантажу контейнером. З долучених суду документів вбачається, що позивачем перевозився автомобілем MAN НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_4 , подільний, сипучий вантаж кукурудза насипом.
Тобто, позивачем організовано перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері.
За таких обставин, суд вважає, сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені п. 22.5 Правил дорожнього руху, у 44 т для відповідного транспорту.
Крім того, факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що також впливає на загальну вагу транспортного засобу.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення серії ВМ №00008830 від 24 січня 2022 року мали місце, а старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації Державної політики на нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислав Олегович діяв в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування вказаної постанови.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст. ст. 241-246, 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі його представника Ставніченко Максима Віталійовича до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00008830 від 24 січня 2022 року.
Залишити без змін постанову серії ВМ №00008830 від 24 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Ставніченко Максим Віталійович, 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 502, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії МК №001863 від 26 лютого 2021 року.
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ.
Представник відповідача: Бриленко Костянтин Борисович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 1733 від 03 лютого 2009 року, адреса для листування: 65012, м.Одеса, пров. Катаєва, 4.
Повний текст складено 05 травня 2022 року.
Суддя К. Ю. Рязанова