(заочне)
Справа № 522/18043/21
Провадження № 2/522/1714/22
05 травня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Косіцина В.В.
розглянувши у спрощеному письмовому позовному провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії,
21 вересня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії. Позивач просить стягнути з відповідача надміру виплачену пенсію у розмірі 2182,96 грн.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника. пенсію отримувала мати ОСОБА_2 на двох дітей: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У основній пенсійній справі матері ОСОБА_2 при зазначені утриманців, а саме стосовно ОСОБА_1 вказано особливість: “особа, яка навчається до 23-х років” і не вказано особливість “виділена доля”. У зв'язку з вищезазначеним по основній пенсійній справі матері ОСОБА_2 нарахована повна пенсія на двох дітей у розмірі 120% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 1388,80 грн. Водночас з 01.11.2015 ОСОБА_3 вже отримував виділену частину пенсії по втраті годувальника у розмірі 60% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 694,40 грн. В результаті виникла переплата пенсії за період з 01.11.2015 по 30.09.2016 в сумі 7806,40 грн. В подальшому, розпочато утримання переплати пенсії та у зв'язку з закінченням навчання виплати пенсії припинено, але погашення переплати у повному обсязі не здійснено та залишок складає 2182,96 грн.
09 грудня 2021 року ухвалою суду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії залишено без руху.
21 грудня 2021 року представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Водночас, суддя Приморського районного суду міста Одеси Косіцина В.В. з 20 грудня 2021 року по 24 грудня 2021 року перебувала в щорічній відпустці.
28 грудня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом та постановлено, що справа буде розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Відповідач до суду відзив не подав.
На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 13.09.2009 р. пенсію отримувала мати ОСОБА_2 на двох дітей: ОСОБА_1 (Відповідача) ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Розпорядженням відділу перерахунків пенсій Головного управління від 17.10.2015 здійснено виділення дольової пенсії на ОСОБА_3 з 01.11.2015 року, що вбачається з копії протоколу перерахунку від 17.10.2015 року (а.с. 5).
При цьому, в основній пенсійній справі матері ОСОБА_2 при зазначені утриманців, а саме стосовно ОСОБА_1 вказано особливість: “особа, яка навчається до 23-х років” і не вказано особливість “виділена доля”. У зв'язку з вищезазначеним по основній пенсійній справі матері ОСОБА_2 нарахована повна пенсія на двох дітей у розмірі 120% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 1388,80 грн (по 60% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на кожну дитину). Водночас з 01.11.2015 ОСОБА_3 вже отримував виділену частину пенсії по втраті годувальника у розмірі 60% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 694,40 грн. Таким чином, помилково виникла подвійна виплата пенсії на ОСОБА_1 .
Протоколом від 22.09.2016 пенсійну справу приведено у відповідність (а.с. 6-7).
Допущена помилака призвела до виникнення переплати пенсії за період з 01.11.2015 - 30.09.2016 у сумі 7806,40 грн., що вбачається з копії розрахунку переплати пенсії ОСОБА_2 (а.с. 9 - зворотній бік).
Рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій від 26.09.2016 №1068 переплату взято на баланс та розпочато утримання переплати пенсії з 01.10.2016 р. (а.с. 9).
В даному випадку, наявна рахункова помилка Головного управління, а саме при виділенні дольової пенсії на ОСОБА_3 з 01.11.2015 по основній пенсійній справі матері ОСОБА_2 помилково виникла подвійна виплата пенсії на відповідача. Утримання переплати пенсії розпочато з 01.10.2016 р., але у зв'язку з закінченням навчання відповідачем виплату пенсії припинено з 01.07.2019. Так, як переплату у повному обсязі не відшкодовано, то залишок переплати складає 2182,96 грн., яка на даний час підлягає поверненню.
Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», припинення виплати пенсії здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили припинення виплати пенсії.
Відповідно до пункту 2.3 підпункту 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються також довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені у пункті другому частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», навчаються за денною формою навчання.
Стаття 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регламентує, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
З аналізу ч.1 та ч.4 ст. 103 зазначеного Закону вбачається, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У відповідності до ч.1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню як безпідставно набуте майно: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
До того ж, згідно з ч. 3. ст. 113 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому ст. 28 цього Закону та спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із ч. І ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на:
виплату пенсій, передбачених цим Законом;
надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Враховуючу ту обставину, що позивач отримувала пенсію на двох дітей, один з яких мав виділену долю і самостійно отримував пенсію, тобто мала місце подвійна виплата, про що позивач не повідомила позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270 грн, в зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст. 200, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) надміру виплачену пенсію у розмірі 2182,96 (дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Приморським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Приморського районного суду м. Одеси протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 травня 2022 року.
Суддя Косіцина В.В.
05.05.2022