Справа № 522/23771/21
Провадження №2-а/522/93/22 РІШЕННЯ
05 травня 2022 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України, Інспектора взводу 21 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України старшого лейтенанта поліції Зеленецького Миколи Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24), Інспектора взводу 21 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України старшого лейтенанта поліції Зеленецького Миколи Богдановича (адреса: 46003, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Котляревського, 24), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову інспектора взводу 21 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Зеленецького Миколи Богдановича серії БАБ № 128202 від 06.12.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ст. 122 ч. 2 КУпАІІ, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після зупинки транспортного засобу, на вимогу позивача надати підтвердження про порушення ним ПДР було надано відеозапис з якого не вбачається про будь-яке порушення, зокрема, не видно, що саме автомобіль під його керуванням допустив порушення ПДР. На прохання надати пояснення водія вантажного автомобіля, який зможе підтвердити чи спростувати порушення ПДР, отримав від інспектора УПП відмову. Після роз'яснення прав він виявив бажання скористатися послугами безоплатного адвоката, про що повідомив інспектора, однак інспектор відмовив у цьому і на місці зупинки склав постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАП № 128202, копію якої йому надано без відповідних додатків. З зазначеної постанови вбачається, що невід'ємним додатком до неї є відеозаписи ВО 00025 та 00-00084. Однак, з постанови не вбачається чи була вручена копія цього відеозапису йому разом з копією постанови, а зазначено лише, що вручено лише копію постанови.
Разом з тим, ст. 276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою вулиця Котляревського, 24 м. Тернопіль, де розташоване управління поліції. Проте, поліцейський положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, чим не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Зазначив, що інспектор не взяв до уваги його письмові пояснення, які він надав йому та особисто зазначив про це у постанові про накладення стягнення. При розгляді справи інспектором не досліджувались докази по справі: не були допитані свідки, які також рухалися позаду нього, не допитано водія вантажівки якого він нібито обганяв, не було проаналізовано інші докази, що були в інспекторів (запис із нагрудних боді-камер), не проводилось вимірювання відстані від тієї точки дорожньої обстановки (полотна) від якої було розпочато маневр до завершення самого маневру, які слугують орієнтиром для підтвердження факту порушення (адже порушення на підставі якого складено постанову передбачає недотримання відстані у метрах).
При складенні та винесенні оскаржуваної постанови інспектором не було дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП. Також зазначає, що із запису боді-камери вбачається, що інспектор весь час стверджував про перетин ним суцільної лінії, але в постанові зазначив, що він «здійснив обгін виїхавши на зустрічну смугу руху на крутому повороті де обмежена оглядовість чим порушив вимоги п. 14.6 (г) ПДР України. Проте інспектор не надав жодних відомостей про встановлені знаки дорожнього руху, про наявність суцільної лінії, наявність крутого повороту, про обмежену оглядовість дороги і про те, що він не міг бачити чи вільна смуга зустрічного руху на достатній для обгону відстані тощо. Також зазначив, що оскільки він оспорював факт скоєння правопорушення, тому інспектор зобов'язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП. Крім того, зазначив, що у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте другий примірник не складено, а написано під копірку, що не можу свідчити про складання постанови. Крім того, інспектором не було надано квитанції про сплату штрафу за винесеною постановою, а також в постанові зазначив місце його реєстрації у м.Тернополі, що не відповідає дійсності.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.01.2022 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що інспектор при зупинці транспортного засобу стверджував, що ним здійснено перетин суцільної смуги на проїжджій частин дороги М-30 Стрий-Ізварин 162 км, проте у постанові ним зазначено, що він «здійснив обгін виїхавши на зустрічну смугу руху на крутому повороті де обмежена оглядовість чим порушив вимоги п. 14.6 (г) ПДР України.». В цей же час в системі «Дія» зазначено, що він притягнутий до відповідальності на підставі постанови серії БАБ № 00128202 (фактично № 128202) від 06.12.2021 за рушення «правил проїзду перехресть». Зазначив, що в місці зупинки був відсутній будь-який зв'язок і тому він не в змозі був зателефонувати з метою скористатися правом на виклик адвоката, тому неодноразово пропонував інспектору забезпечити його безоплатним адвокатом, але той в категоричній формі відмовляв йому. Крім того пояснив, що до постанови ним було дано усне та письмове пояснення, які не було враховано інспектором при винесенні постанови, тому просив витребувати його письмове пояснення від УПП в Тернопільській області від 06.12.2021, надане до постанови серії БАБ № 128202 від 06.12.2021 року (а.с.24 - 27).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2022 рокувизначено подальший розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Зобов'язано Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчену копію постанови серія БАБ № 128202 від 06.12.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також усіх матеріалів, на підставі яких винесено вказану постанову.
16.02.2022 на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на те, що позивач 06 грудня 2021 року о 12 год. 28 хв., керуючи транспортним засобом AUDI А2 д.н.з. НОМЕР_2 на 162 км автодороги М-12 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка», здійснив обгін на ділянці з обмеженою оглядовістю, чим порушив вимоги п. 14.6 г) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП України. За вказане правопорушення винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 128202 від 06 грудня 2021 року.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У вказаних випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення. Як вбачається з матеріалів відео фіксації, позивачу працівниками поліції були роз'яснені права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та наголошено на тому, що у випадку намірів скористатися правової допомогою він може особисто зв'язатися з адвокатом в телефонному режимі чи викликати його на місце розгляду справи.
Зазначає, що твердження позивача, з посиланням на рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015, про неправомірність винесення постанови на місці вчинення правопорушення, безпідставні, оскільки вказане рішення КСУ стосується старої редакції КУпАП, до внесення змін у 2015 році. Стаття 258 КУпАП зі змінами від 14.07.2015 була доповнена наступним змістом: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі». Крім того, згідно п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Зазначив, що згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. Зазначив, що інспектор роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старший лейтенант Зеленецький М.Б., виносячи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому законом повноважень (а.с. 49 - 51).
17.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що з відеозапису від 06.12.2021 видно лише автомобіль, який ззовні схожий на автомобіль, яким керував позивач. На відео не видно номерний знак автомобіля, що не може свідчити про курування цим автомобілем саме ним. Окрім цього на відео видно, як схожий автомобіль робить об'їзд автомобіля КАМАЗ, що розпочав рух з обочини проїзної частини дороги, і легковий автомобіль зробив об'їзд вантажного автомобіля не перетинаючи суцільної лінії. Також на відеозапису не видно та немає таких відомостей, що водій легкового автомобілю зробив об'їзд вантажного автомобілю на ділянці дороги з видимістю, меншою за допустиму. На відео видно, що об'їзд автомобіля здійснено саме в місці дороги, яка має незначний лівий поворот і саме ця обставина дає можливість безперешкодно бачити в повному обсязі без обмежень дорогу спереду, тобто жодного обмеження видимості дороги немає. Також із відеодиску невідомо з якого пристрою зроблено копію цього відеозапису і сама копія відео не містить цифрового підпису, що не дає можливості зробити висновок тотожності запису подій.
Також доповнив, що в місці зупинки був відсутній будь-який зв'язок і тому він не в змозі був зателефонувати з метою скористатися правом на виклик адвоката, тому неодноразово пропонував інспектору забезпечити його безоплатним адвокатом, але той в категоричній формі відмовляв та наголошував, щоб він сам запросив на місце зупинки адвоката, що не було можливим з вказаної вище причини та відсутності у нього відповідного договору про надання правової допомоги з відповідним адвокатом.
Крім того, зазначив, що ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за «здійснив обгін виїхавши на зустрічну смугу руху на крутому повороті де обмежена оглядовість чим порушив вимоги п. 14.6 (г) ПЛР України.». Також з відеозапису боді-камери вбачається, що він інспектору надав паспорт для огляду, в якому є запис про його реєстрацію: провулок Маяковського, 5, м. Одеса, але в постанові інспектор зазначив його місце реєстрації у м. Тернополі, що свідчить про внесення до постанови недостовірних відомостей щодо особи (а.с. 57 - 60).
Позивач у судовому засіданні 20.04.2021 в режимі відеоконференції позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином. Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України у відзиві на позов просив справу розглянути за його відсутністю.
Протокольною ухвалою суду від 20.04.2021 згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України визначено розгляд справи провести в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Судом установлено, що 06 грудня 2021 року Інспектором взводу 21 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України старшим лейтенантом поліції Зеленецьким М.Б. було винесено постанову серії БАБ № 128202 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Із зазначеної постанови вбачається, що 06 грудня 2021 року о 12 годині 28 хвилин позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI А2, реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорозі М-30 Стрий - Ізварин 162 км., здійснив обгін виїхавши на зустрічну смугу руху на крутому повороті, де обмежена оглядовість, чим порушив вимоги п. 14.6 (г) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП України та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.11).
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до роз'яснення, наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Відповідно до п. 14.6 (г) обгін заборонено: у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
У відповідності до положень розділу 34 Правил дорожнього руху України горизонтальна дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки).
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем надано відеозаписи з місця події.
Так, судом досліджено відеозаписи долучені до відзиву на позовну заяву, з яких чітко вбачається порушення позивачем п.14.6 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, що знайшло своє відображення в оскаржуваній постанові, а саме, здійснення позивачем обгону транспортного засобу на ділянці з обмеженою оглядовістю.
Пояснення позивача про те, що Інспектор УПП не взяв до уваги його письмові пояснення та не надав йому квитанції про сплату штрафу за винесеною постановою, також спростовуються оглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що до винесення оскаржуваної постанови інспектором поліції позивачу були роз'яснені права, в тому числі право надавати пояснення, проте до винесення постанови позивач вказаним правом не скористався та не надав письмові пояснення. Також, після складання постанови інспектором поліції була надана позивачу квитанція про сплату штрафу відповідно до оскаржуваної постанови серія БАБ № 128202 від 06.12.2021.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що на місці зупинки поліцейським не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскільки як вбачається із відеозапису, поліцейський на прохання позивача надав відеозапис вказаного правопорушення, який позивач оглянув.
Також суд не бере до уваги посилання позивача на те, що з відеозапису не вбачається про будь-яке порушення, зокрема, не видно, що саме автомобіль під його керуванням допустив порушення ПДР.
Так, на першому з відеозаписів зі службового відеореєстратора (відофайл DSJХ 300084 000084) вбачається, що транспортний засіб здійснив обгін вантажного транспортного засобу на ділянці з обмеженою оглядовістю, який в подальшому був зупинений працівниками поліції та за кермом перебував позивач.
З другого відеозапису з боді-камери інспектора УПП (відофайл DSJХ 300025 000025) вбачається, що позивач не заперечував, що даним транспортним засобом дійсно керував він, позивач лише пояснив, що це був не обгін автомобілю КАМАЗ, а об'їзд.
Щодо посилання позивача на те, що другий примірник постанови не складено, а написано під копірку, що не можу свідчити про складання постанови у відповідності до вимог ст.268 КУпАП, текст такої постанови не завжди можна прочитати, окремі слова є незрозумілими, то суд зазначає наступне.
Вимог щодо виготовлення копії постанови п. 10 розділу XV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі не містить. Неякісна копія постанови не є підставою для визнання постанови протиправною та її скасування.
Щодо доводів позивача про порушення його права на захист та правову допомогу, суд зазначає, що з наданого відеозапису вбачається роз'яснення поліцейським позивачу його права згідно ст. 268 КУпАП, в тому числі і право на отримання правової допомоги, у зв'язку з чим позивач повідомив, що має бажання скористатись правовою допомогою, проте жодних дій пов'язаних із повідомленням в телефонному режимі адвоката щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та прибуття останнього на місце розгляду справи не вчинив.
Твердження позивача про те, що в місці зупинки був відсутній будь-який зв'язок і тому він не в змозі був зателефонувати з метою скористатися правом на виклик адвокатанічим не підтверджено, окрім як його особистими поясненнями.
Крім того, у статті 222 КУпАП чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №487/2179/17 від 07.11.2019).
Отже, доводи позивача стосовно недотримання відповідачем норм КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови, а також щодо неповного з'ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення ним Правил дорожнього руху не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин з огляду на наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України, Інспектора взводу 21 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України старшого лейтенанта поліції Зеленецького Миколи Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.І.Ковтун