05.05.2022
Справа № 521/18946/18
Провадження 1-кп/522/1389/22
в порядку ст. 331 КПК України
05 травня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за №12018161470001375 від 29.06.2018 року, відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кам'янка, Савранського району, Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_6 ,
потерпілі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_9 ,
спеціаліст - ОСОБА_10 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження № 12018161470001375 від 29.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання, прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачений буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник, заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Спеціаліст, клопотання прокурора залишила на розсуд суду.
Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про наступне.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі.
На даний час, ризики що ОСОБА_5 , може вчинити дії вказані в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, оскільки останній, обвинувачується у вчиненні насильницького злочину проти життя, місця роботи тобто офіційних джерел доходів та стійких соціальних зв'язків, у обвинуваченого немає, що свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
В той же час, відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Зважаючи на наявність місця реєстрації та проживання, умов військового стану, суд вважає достатнім запобіжним заходом обрання домашнього арешту обвинуваченому.
З урахуванням обставин викладених у ст. 178 КПК України, віку особи, тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання останнього винним того, що обвинувачений раніше не судимий, має місце мешкає, суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання покладених обов'язків на обвинуваченого буде - домашній арешт.
Сама лише тяжкість злочину не може бути підставою для застосування до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України, суд має право зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Крім цього, метою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та уникнення ризиків, що останні можуть переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за злочини, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, на даний час, ризики, які є підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку суду не зменшилися, зважаючи на характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , наявності відповідних ризиків, а також обставин викладених у ст. 178 КПК України, суд вважає достатнім запобіжним заходом обрання домашнього арешту обвинуваченому.
Завданням кримінального провадження є захист особи і суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З урахуванням значного суспільного інтересу у захисті прав осіб, суд вважає, що в даному випадку обрання домашнього арешту є необхідним запобіжним заходом для забезпечення дотримання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 331, 132, 176-178, 181-183, 193-194, 196-197, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною покидати житло у період часу з 22:00 до 06:00 год.
Покласти на ОСОБА_5 , виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати по першому виклику до суду на визначений ним час;
- не залишати населений пункт, в якому проживає без дозволу суду;
- здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт для виїзду закордон.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідному відділенню Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали суду становить два місяці, тобто до 05.07.2022 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11