Справа № 522/314/22-Е
Провадження № 2/522/92/22
27 квітня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
06 січня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року присуджено стягувати аліменти з відповідача на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Позивач зазначає, що у зв'язку зі збільшенням витрат на повне забезпечення доньки, її духовний та фізичний розвиток, витратами на оренду житла, зростанням цін на життя, коштів, які сплачує Відповідач перестало вистачати, а тому позивач звертається до суду з позовною заявою про збільшення аліментів.
19 січня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено розгляд справи на 02 березня 2022 року.
01 березня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
У судове засідання призначене на 02 березня 2022 року сторони не з'явились, розгляд справи відкладено на 27 квітня 2022 року.
У судове засідання призначене на 27 квітня 2022 року сторони не з'явились. Відповідач надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення щодо позову.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в позові, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року присуджено стягувати аліменти з відповідача на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо необхідності збільшення розміру стягуваних аліментів, позивач вказувала, що неповнолітня донька проживає разом з нею в орендованому житлі та знаходиться на її утриманні. З часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів розмір витрат на утримання значно зріс.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Як передбачено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.
Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
При цьому суд враховує, що положення ст. 180 СК України зобов'язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни матеріального становища відповідача у бік поліпшення, який дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж це зазначено у судовому наказі Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2019 року або погіршення матеріального становища позивача, стану її здоров'я чи стану здоров'я їх доньки.
У зв'язку з викладеним суд не вбачає наявності правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 76-81, 258, 272, 273, 280, 282-284, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із врахуванням положень ЦПК України щодо карантину. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення буде виготовлений 03.05.2022 року.
Суддя А.В. Науменко
27.04.22