Єдиний унікальний № 946/63/22
Провадження № 1-кп/946/355/22
про продовження строку тримання під вартою
05 травня 2022 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілий ОСОБА_7 , представник потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїл Одеської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Багате, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянка України, українка, з середньою освітою, не заміжня, не працююча, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
встановив:
В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Від прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури надійшло до суду клопотання, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строком на шістдесят днів, в обґрунтування якого посилається на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України не зникли, а саме є всі підстави вважати що при застосуванні до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вона може переховуватися від суду, вчинити новий злочин та незаконно впливати на потерпілого та свідків. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали.
Захисник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою, якою повідомив про неможливість прийняти участь у судовому засіданні. Ухвалою суду від 05 травня 2022 року обвинуваченій був призначений захисник для проведення окремої невідкладної процесуальної дії - розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого. Обвинуваченій ОСОБА_4 призначено захисника ОСОБА_6 .
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили суд змінити його на більш м'який, вважають, що клопотання прокурора не обґрунтоване.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді від 14 жовтня 2021 року обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 грудня 2021 року, якій ухвалою слідчого судді від 08 грудня 2021 року продовжений до 14 січня 2022 року, а ухвалами суду від 12 січня 2022 року та 09 березня 2022 року цей строк продовжено до 08 травня 2022 року з огляду на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
За змістом ч. 3, 5 ст. 199 КПК України суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років; вік та стан здоров'я обвинуваченої (46 років, стан здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченої постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченій ОСОБА_4 , у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вона може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченої.
Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв'язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитані потерпілий, свідки, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, з урахуванням вказаних положень національного кримінального процесуального законодавства, факт допиту потерпілого та свідків під час досудового розслідування не може бути підставою для висновку, що на стадії судового провадження цей ризик не може бути актуальним. Більше того, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_4 , а також того, що їй відомі відомості про потерпілого та свідків, вона, перебуваючи на свободі, може застосувати спроби незаконно вплинути на них шляхом умовлянь та погроз з метою схилити їх до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченої.
Разом з цим, на думку суду, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 . Так, прокурор, зазначаючи про наявність цього ризику відносно неї взагалі жодним чином не наводить обґрунтування на його підтвердження. Прокурором не доведено і зв'язку між тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, формою його вини та можливістю вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, навпаки, те, що обвинувачена не має судимостей і раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася повністю спростовує можливість наявності цього зв'язку. У зв'язку з викладеним, на думку суду, продовження існування розглядуваного ризику відносно ОСОБА_4 прокурором не доведено, а його посилання ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим суд відкидає їх.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_4 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, - до 04 липня 2022 року.
Виходячи з наведеного у ч. 4 ст. 183 КПК України формулювання, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 369 - 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на строк до 04 липня 2022 року.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 04 липня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію наявної ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_4 , а також направити до Державної Установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» для виконання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1