Номер провадження 22-ц/821/379/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/2516/17 Категорія: на ухвалу Миколаєнко Т. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
03 травня 2022 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Попова М.В.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ;
виконавець - Черкаський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
стягувачі - Акціонерне товариство «Укргазбанк», Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник скаржника адвокат Стріховська Юлія Сергіївна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 а - адвоката Стріховської Юлії Сергіївни на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, обґрунтовуючи її тим, що на виконанні Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 57910081 з примусового виконання виконавчого листа № 2/707/256/17 від 18 травня 2017 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 9992,91 грн; а також виконавчого листа № 2/707/329/18 від 23 жовтня 2018 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПА КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 20598,93 грн. та судового збору в розмірі 1600 грн, а всього на загальну суму 37586, 82 грн.
У межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на майно (кошти) боржника, які знаходяться на рахунках, відкритих боржником у банківських установах, розташованих на території України, у тому числі на кошти, які надходять боржнику на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк».
Скаржник вказував, що вказаний рахунок є рахунком для виплати йому заробітної плати, яку він отримує за перебування на посаді директора ТОВ «Черкасиміськбудпроект».
На звернення представника скаржника адвоката Стріховської Ю.С. щодо зняття арешту із зазначеного рахунку ОСОБА_1 , 08 листопада 2021 року отримано лист за підписом начальника Черкаського відділу ДВС про відмову у знятті арешту з банківського рахунку.
У зв'язку з тим, що скаржник вважає дії ДВС щодо накладення арешту на банківський рахунок для виплати заробітної плати неправомірними, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною відповідь Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 08 листопада 2021 року № 30431 за підписом начальника відділу Романенка Р., якою відмовлено у знятті арешту; зобов'язати головного державного виконавця Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Ястремську О.В., у якої на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 57910081 з примусового виконання виконавчого листа № 2/707/256/17 від 18 травня 2017 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 9992,91 грн; а також виконавчого листа № 2/707/329/18 від 23 жовтня 2018 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПА КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 20598,93 грн. та судового збору в розмірі 1600 грн, а всього на загальну суму 37586, 82 грн, зняти арешт з частини коштів боржника, які він отримує як винагороду за працю на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк».
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Ухвала суду обґрунтована тим, що скаржником не надано доказів, що рахунок, на який здійснюється виплата заробітної плати, є рахунком зі спеціальним режимом.
Суд також вказав, що матеріали справи не містять повідомлень від банку, що зазначений рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 є рахунком зі спеціальним режимом використання.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Стріховська Юлія Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій із посиланням на обставини, викладені у скарзі на дії державного виконавця, вказує, що судом першої інстанції 23 грудня 2021 року з порушенням процесуального строку розгляду скарги на дії виконавця, було упереджено, без належної правової оцінки наданим доказам, відмовлено у задоволенні скарги, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про задоволення вимог скарги ОСОБА_1
Черкаський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи за адресами, вказаними у заявах, поданих до суду, та які містяться в матеріалах справи, учасники справи в судове засідання не з'явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи скаржника ОСОБА_1 та адвоката Стріховської Ю.С. здійснювалось судом на адреси, вказані як у скарзі на дії державного виконавця, так і в апеляційній скарзі. Конверти із судовими повістками повернулись до суду із відміткою про відсутність адресатів за вказаною адресою. Крім того, скаржник та його представник були повідомлені судом за допомогою смс-повідомлення, яке було ними отримане (а.с. 89-90). Оскільки ОСОБА_1 та адвокат Стріховська Ю.С. іншої адреси суду для направлення судових повісток не повідомила, вони вважаються належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до статті 128 ЦПК України.
Заслухавши представника ПАТ «Укргазбанк» Крупного О.Г., який з'явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 57910081 з примусового виконання виконавчого листа № 2/707/256/17 від 18 травня 2017 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 9992,91 грн; а також виконавчого листа № 2/707/329/18 від 23 жовтня 2018 року, виданого Черкаським районним судом Черкасько області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПА КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 20598,93 грн. та судового збору в розмірі 1600 грн, а всього на загальну суму 37586, 82 грн.
Постановою головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Ястремської О.В. від 07 вересня 2021 року з метою забезпечення реального виконання рішень суду за вказаними виконавчими листами накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою АТ «ОТП Банк» від 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 має у банку відкритий зарплатний картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у гривні. До рахунку відкрита платіжна картка типу MasterCard Debit№ НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки ТОВ «Черкасиміськбудпроект» № 1 від 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 працює директором Товариства та отримує зарплату на вказаний рахунок у АТ «ОТП Банк».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Стріховська Ю.С. звернулась до відділу ДВС із заявою про зняття арешту із заробітної банківської картки.
На вказану заяву ДВС листом № 30431 від 08 листопада 2021 року відмовило у знятті арешту з банк всього рахунку, у зв'язку з тим, що скаржником не зазначено будь-яких фактичних даних, що підтверджують порушення виконавцем порядку накладення арешту.
Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції не знайшов порушень вимог закону у діях державного виконавця щодо накладення арешту на рахунок скаржника, відритий для зарахування заробітної плати.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
З установлених судом обставин вбачається, що рахунок боржника ОСОБА_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Також судом вірно вказано, що АТ «ОТП Банк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунок НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У зв'язку з тим, що державним виконавцем не було отримано документального підтвердження, що рахунок боржника ОСОБА_1 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, ним обґрунтовано не було знято арешт із вказаного рахунку боржника.
Надана скаржником довідка АТ «ОТП Банк» також не свідчить про те, що рахунок ОСОБА_1 має спеціальний режим використання.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції винесено законну та обґрунтовану ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, яка зміні чи скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції розглянуто скаргу із порушенням процесуального строку, встановленого цивільним процесуальним законом, відповідно до положень статті 376 ЦПК України не є обов'язковою підставою для скасування обґрунтованої ухвали суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 а - адвоката Стріховської Юлії Сергіївни слід залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 а - адвоката Стріховської Юлії Сергіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді
Повний текст постанови складений 05 травня 2022 року