05 травня 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/11817/21
Провадження № 22-ц/4815/323/22
Рівненський апеляційний суд :
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Мєшніка Костянтина Ігоровича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2021 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2017 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 29.12.2017 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.12.2017. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Однак, ОСОБА_1 не виконав зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та оплати відповідної плати за користування кредитом, у зв'язку із чим у нього станом на 22.12.2020 виникла заборгованість в розмірі 80456,97 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 42997,06 грн., заборгованість за пенею та комісією 37459,91 грн..
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.12.2017 у розмірі 27202,50 грн. станом на 22.12.2020.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, оскільки підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг відповідач розумів, погодився й був ознайомлений з Умовами та Тарифами, зокрема, з пунктом 8.1 Тарифів, який містить умови про процентну ставку, пеню, комісію. Також заборгованість за тілом кредиту включає в себе щомісячні платежі за послугою розстрочка, оскільки відповідачем через мобільний додаток було оформлено розстрочку на загальну суму 11 234 грн. 00 коп.
Зазначає, що на виконання ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», першим кроком при реєстрації у мобільному додатку «Monobank» є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, для чого банк надає особі примірники Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank | UniversalBank, які за змістом, окрім умов договору, містять й паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та розміщено посилання на тарифи.
З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» ОТР-паролю, який попередньо був надісланий банком на зазначений номер. 29 грудня 2017 року відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал Банк» за договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введене ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер НОМЕР_1 .
Підпунктом 6.13 пункту 6 розділу І Умов встановлено, що з урахуванням ч.3 ст.631 ЦПК України сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до укладення договору та стосуються надання клієнтом банку підтверджень, погоджень, повідомлень, підписів з використанням клієнтом ОТР-пароля. Сторони визнають, що усі надані клієнтом за допомогою ОТР-паролю підтвердження, погодження, повідомлення, підписи до укладення цього Договору є дійсними та такими, що прирівнюються до документів (повідомлень, листів, заяв) підписаних клієнтом власноручним підписом та є невід'ємними частинами Договору.
Вказує, що 29.12.2017 року відповідач успішно пройшов процедуру верифікації та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг Monobank / UniversalBank, у зв'язку з цим він приєднався та був ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту «Карта Monobank». Також відповідач погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві підтвердив укладення договору та зобов'язався його виконувати. Тому вважає, що невиконання відповідачем умов договору, на які він погодився та ознайомився в анкеті-заяві, та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком є наслідком порушення положення ЦК України про обов'язковість договору.
Крім того вказує, що у анкеті-заяві відповідач надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких грошових зобов'язань перед банком, що випливають з цього договору. Вважає, що вказані обставини спростовують доводи про те, що між сторонами не був укладений письмовий договір, який би надав право банку нараховувати та списувати з карткового рахунку проценти, пеню та комісію.
Зазначає, що 29.12.2017 року при консультуванні клієнта працівник банку надав відповідачу скан-копію анкети-заяви, що підписана між сторонами, та посилання на https://www.monobank.ua/terms, за яким клієнт у будь-який момент має змогу повторно ознайомитися з усіма редакціями Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank / UniversalBank, які діяли з моменту укладання договору та у відповідності до умов договору були доповнені (змінені) під час надання банківських послуг. Ознайомлення з необхідною редакцією Умов, яка за змістом окрім умов договору містить й паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та посилання на тарифи, доступно за вищезазначеним посиланням шляхом натискання на дату та обрання періоду, у який були чинними необхідні документи.
Вказує, що на виконання пп.7 п.4 Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг, яке затверджене Постановою Правління Національного банку Україні 22 січня 2021 року №7, банк надсилає клієнтам інформаційні повідомлення про внесення змін до Умов та/або тарифів будь-якими обумовленими в Договорі каналами дистанційної комунікації (повідомлення в мобільному додатку та/або повідомлення в месенджерах та/або надсилання повідомлення на електронну пошту, тощо). Окрім цього, у конверті разом з виданою карткою був лист з актуальними тарифами.
Зазначає, що укладення між банком та боржником договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», позаяк банк доводить зазначену обставину анкетою-заявою, банк ідентифікував боржника отримавши (П.І.Б., РНОКПП, місце проживання, місце роботи, телефон, дані паспорту та ін.). У свою чергу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей 641, 644 ЦК Україні, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору, які отримані відповідачем у мобільному додатку Умови і правила надання банківських послуг, що скріплено підписом.
Крім того вказує, що з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту вбачається підписання їх сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, що законом не забороняється, така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт відповідачем запропонованих їй умов кредитування.
Зазначає, що відсутність підпису боржника та паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Картка Monobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Договір є обов'язковим для виконання. Вказує, що відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
Також зазначив, що проект «Monobank» - це банк у смартфоні. Цим і відрізняється Банк від інших класичних банків України. Висновки Великої Палати Верховного Суду, які цитовані у рішенні, стосуються класичних банків. Сторона по справі, яка була на розгляді у Великої Палати, є одним із класичних банків України, який має відділення. Проект «Monobank» через те, що це найперший проект банку у смартфоні, має свої особливості та відмінності, які відрізняють його від інших банків. Скаржник наголошує, що у даному випадку банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Через це Банк використовує саме електронні договори. У висновку Великої Палати Верховного Суду не йде мова про електронний договір та надання і підписання електронним цифровим підписом у застосунку «Monobank» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк, Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту «Карта Monobank».
Тому порівняння судової практики щодо класичних банків до проекту «Monobank» є помилковим. Коли Боржник укладав договір він передбачав, що проект «Monobank» - це банк у смартфоні, який не має відділень. Тому свідомо звернувся до Банку та уклав електронний договір.
Вищесказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду щодо практичного застосування умов договору щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця, записаною у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Крім того, доводить, що розрахунок містить детальний розпис нарахованої заборгованості, а саме: кількість днів, за які нарахована заборгованість за відсотками, пенею та комісією; залишок поточної заборгованості за тілом кредиту; сальдо, на яке в цьому періоді проценти не нараховуються (пільговий період); залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту; процентна ставка (поточна); процентна ставка (прострочена); сума нарахованих відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом; сума сплачених відсотків; сума комісії та пені; сума комісії та пені (накопичувальним підсумком); сума погашення за наданим кредитом.
Вказує, що відповідно до підпункту 5.23. пункту 2 розділу другого Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшувати кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.
Також відповідачу був доступний ліміт розстрочки, за яким є можливість придбати товар розбивши оплату за нього на відповідну кількість платежів.
Послуга Розстрочка - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою придбання Товару на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів. За користування послугою розстрочка передбачена комісія від загальної суми покупки.
Договір розстрочки оформляється у мобільному додатку «Monobank» та затверджується електронним цифровим підписом. Відповідно до умов користування розстрочкою та для списання щомісячного платежу клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу по розстрочці списується в овердрафт.
Так, Відповідачем було оформлено 1 розстрочку на суму 11234 грн.
Тому відповідно до цієї обставини, заборгованість за тілом кредиту змінювалась. У зв'язку з тим, що кошти на погашення розстрочки відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту, тому що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору розстрочки.
Всі поповнення до 27.12.2018 року використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна, це відображено у виписці. Після 27.12.2018 року було списання щомісячних платежів, а поповнення в цей період були не регулярними та не в достатньому розмірі.
Зазначає, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank.
29 грудня 2017 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови (п.2).
Згідно з п. 3 Анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням Анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 Анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
29 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 25000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 29 грудня 2017 року, відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
До анкети-заяви банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Згідно ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона, яка кредитує (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Місцевий суд зазначив, що у заяві позичальника від 29.12.2017 року розмір та порядок застосування неустойки, комісії та процентна ставка, також будь-які інші істотні умови кредитування, не зазначені, а з розрахунку заборгованості вбачається, що банком взято для розрахунку заборгованості за відсотками процентну ставку 38,4 % (поточна ставка) та 76,8 % (прострочена ставка), без доведення про узгодження з відповідачем такого розміру процентів.
При цьому додані банком до позову Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи не є складовими укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки не підписані відповідачем.
Тобто, вирішуючи справу, суд врахував правову позицію ВП ВС, викладену у постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675).
Банк вказує, що всі документи, які складають договір, підписані відповідачем електронним підписом, тобто договір вважається укладеним у письмовій формі, а тому суд першої інстанції помилково застосував позицію ВП ВС, викладену у постанові від 03 липня 2019р., де складові кредитного договору взагалі не були підписані споживачем.
Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (на який посилається позивач в апеляційній скарзі):
електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону № 675, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За положеннями ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Проте, надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифи за карткою «Monobank», Паспорт споживчого кредиту не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів, протилежного, у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, банком надано не було.
При цьому, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Посилання банку в апеляційній скарзі на те, що узгодження умов договору відбувається під час реєстрації після введення номера телефону, коли відповідач має ознайомитись з Умовами і натиснути «продовжити», що й свідчить про його ознайомлення і згоду з умовами і тарифами, колегія відхиляє та розцінює, як довільне тлумачення закону на свою користь. Оскільки такий порядок ознайомлення з документами, що банк визнає складовими договору, не може підмінювати у кредитних відносинах необхідність фактичного підписання договору відповідно до приписів ст. 1055 ЦК України, в той час як вони не підписані у передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» порядку.
Таким чином, вказані вище документи не є складовими кредитного договору від 29.12.2017 року, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.
Проте, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, щодо розміру процентів за користування кредитом, АТ «Універсал Банк» здійснювалось нарахування та списання неузгоджених відсотків, за рахунок кредитних коштів та коштів внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.
Вказані відсотки, а також пеню та комісію банк самовільно нарахував відповідачу, що відображено у розрахунку заборгованості, додавши їх до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, внаслідок чого неправомірно збільшив тіло кредиту.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому місцевий суд обґрунтовано вважав, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку відповідача судом встановлено, що відповідач, відповідно до колонки розрахунку 13, погашав кредит в розмірі 19371 грн., а відповідно виписки про рух коштів з 29.12.2017 по 13.08.2021 відповідачем використано кредитних коштів на суму 46573,50 грн., згідно колонки 5, тому різниця складає 27202,50 грн.
Таким чином, місцевий суд за проведеними підрахунками дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення фактично отриманих, але не повернутих кредитних коштів є обґрунтованими в сумі 27202,50 грн.
Тому колегія визнає доводи скарги безпідставними, оскільки за наведеним вище аналізом встановлених у справі обставин та документів, наданих банком на обґрунтування розміру заборгованості, підстав для стягнення будь-яких сум, крім стягнутої судом заборгованості за фактично отриманими в кредит та неповернутими коштами, не встановлено.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
С.С. Шимків