05 травня 2022 року
м. Рівне
Справа № 555/632/21
Провадження № 22-ц/4815/232/22
Рівненський апеляційний суд :
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2021 року, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Просить суд стягнути з Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.12.2018 року по 15.11.2020 року в розмірі 69 201 (шістдесят дев'ять тисяч двісті одна) грн. 60 коп.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 грудня 2018 року по 15 листопада 2020 року включно в розмірі 69 201 (шістдесят дев'ять тисяч двісті одна) грн. з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду, а період вимушеного прогулу повинен обраховуватись з 03 травня 2019 року (день наступний за днем видачі наказу яким скасовано наказ про поновлення позивача) по 28 жовтня 2020 року (день ухвалення Верховним Судом постанови по справі № 555/1509/18). Отже, загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 50 603,67 грн. (144,17 грн.х351 робочий день).
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає, що наведені апелянтом доводи є необґрунтованими та не спростовують висновків, зроблених судом першої інстанції в своєму рішенні.
Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу представника Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" без задоволення.
Згідно з ч.13 ст.7, ч.1 ст.274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст.369 ЦПК України, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.09.2015 року позивача ОСОБА_1 призначено на посаду лісничого Малинського лісництва Державного підприємства «Березнівське лісове господарство», згідно наказу № 170 к від 08.09.2015 року «Про особовий склад».
Наказом директора Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» від 13.07.2018 р. № 96 к ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п. 2 ст.41 КЗпП України з підстави втрати до нього довір'я з боку власника.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року по справі № 555/1509/18 визнано незаконним та скасовано наказ № 96к Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» від 13 липня 2018 року, яким було звільнено ОСОБА_1 , з роботи за п.2 ст.41 КЗпП України, з підстави втрати до нього довіри з боку власника, з посади лісничого Малинського лісництва. Поновлено його на посаді лісничого Малинського лісництва Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» з 14 липня 2018 року. Стягнуто з Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 липня 2018 року по 12 грудня 2018 року включно, в розмірі 15282 грн. 02 коп. без виключення сум на податки, збори та обов'язкові платежі, справляння і сплата яких є обов'язком роботодавця.
23 квітня 2019 року Рівненським апеляційним судом винесено постанову про задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Березнівське лісове господарство». Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року постанову Рівненського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року скасовано, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року залишено в силі.
Відтак, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року по справі № 555/1509/18 набрало законної сили 28 жовтня 2020 року.
Отже спірні правовідносини між сторонами виникли щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу; у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству; у затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу. Тобто вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Вимушений прогул працівника має місце при незаконному його звільненні.
Частиною 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення і поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення (виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Згідно з абз. 5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. При цьому усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).
При прийнятті постанови Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу упродовж розгляду справи не ставилось та не розглядалось.
З долученої копії листа разом з номером для відстеження поштового відправлення та відомостями з офіційного сайту поштового оператора про вручення відправлення вбачається, що постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2020 вручена 17 листопада 2020 року. Отже останнім днем для звернення до суду було 17 лютого 2021 року.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи накладної № 29-9970-2211 ОСОБА_1 направив до суду позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 27 січня 2021 року, тобто в межах тримісячного строку. Позивач скористався послугами компанії, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має основний вид економічної діяльності: інша поштова та кур'єрська діяльність. При цьому слід зазначити про відсутність обов'язку позивача перевіряти інформацію в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку. Неправомірність таких дій відповідачем не доведена, ця обставина детально перевірена місцевим судом, а тому доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності відхиляються.
На виконання рішень місцевого та апеляційного судів у справі № 555/1509/18 відповідачем видано наказ від 21.02.2019 року №24-к, яким позивача було поновлено на роботі та наказ від 02.05.2019 року №57-к, яким наказ про поновлення скасовано. Апелянт посилаючись на вказані накази зазначає, що позивач працював на підприємстві з 21 лютого 2019 року по 02 травня 2019 року, однак відомостей про оплату праці або табель обліку робочого часу за цей період не надано, відтак відсутні достатні підстави для виключення цього періоду при обрахунку загального розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На виконання рішення суду касаційної інстанції у справі № 555/1509/18 позивача ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 14.07.2018 на підставі наказу № 137-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 16.11.2020р., виданого Державним підприємством «Березнівське лісове господарство». Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2018 року по справі № 555/1509/18 в частині поновлення на посаді, допущено до негайного виконання, відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України. Отже висновок місцевого суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2018 року (наступного дня після постановлення рішення Березнівського районного суду Рівненської області) по 15.11.2020 року (день фактичного поновлення позивача на роботі) у розмірі 69 201,60 грн. відповідає обставинам справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" із ухваленим у справі судовим рішенням.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати відносяться на його рахунок.
Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381,382,383,384,390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" залишити без задоволення.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук