Рівненський апеляційний суд
Іменем України
28 квітня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
Прокурора - ОСОБА_5
Захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 і продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, на 60 днів в межах строку досудового розслідування до 14 травня 2022 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що у клопотанні, яке подане в порушення строку, передбаченого законом, прокурором, на її думку, не наведено доказів обґрунтованості підозри її підзахисного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та належних доказів наявності ризиків зі сторони ОСОБА_7 , передбачених ст.177 КПК України.
Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2022 року скасувати та обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи прокурора щодо залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчий суддя взяв до уваги, що ОСОБА_7 , який раніше судимий за вчинення умисного вбивства, обґрунтовано підозрюється в участі у злочинній організації та в незаконних придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту, а також передачі в місця позбавлення волі наркотичних засобів, психотропних речовин у великих розмірах, вчинених злочинною організацією, тобто, у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, і є ризик продовження ним злочинної діяльності та здійснення дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.
Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2022 року щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до 14 травня 2022 року - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3