Справа № 347/1821/21
Провадження № 22-ц/4808/432/22
Головуючий у 1 інстанції ДРАЧ Д. С.
Суддя-доповідач Василишин
05 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Василишин Л.В.
суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.
секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 28 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Драч Д.С. в м. Косів, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 08 березня 2003 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за №3 та видано свідоцтво про одруження. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є повнолітнім. За час спільного проживання відносини у неї з відповідачем не склалися через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Фактично вони припинили між собою шлюбні стосунки та більше року не ведуть спільного господарства. Посилаючись на те, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам обох сторін, а примирення неможливе, позивач просила шлюб між нею та відповідачем розірвати.
РішеннямКосівського районного суду від 28 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08 березня 2003 року у виконкомі Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис №3, розірвано.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що суд не вжив ніяких заходів щодо примирення подружжя, чим порушив проголошений Конституцією України принцип охорони сім'ї державою.
Вказує, що в оскаржуваному рішенні суд зазначив, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечив щодо даних позовних вимог, що не відповідає дійсності, оскільки ні він, ні позивачка не були присутні під час розгляду справи, так як дана справа розглядалася за правилами спрощеного провадження. Натомість позивачкою 09 грудня 2021 року на електронну адресу суду була направлена заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з примиренням, на яку суд жодним чином не відреагував та ухвалив оскаржуване рішення.
Також апелянт зауважує, що на даний час вони з позивачкою проживають разом, їхнє подружнє життя відновилося та шлюбні відносини продовжуються.
З цих підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про розірвання шлюбу відмовити.
ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не скористалася.
25 квітня 2022 року від ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 та закриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною першою статті206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Також положеннями пунктів 2, 4 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За змістом статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Враховуючи наведені положення закону, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та у зв'язку з цим визнати нечинним ухвалене судом першої інстанції судове рішення і закрити провадження у даній справі.
Керуючись статтями 206, 255, 373, 374 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 про відмову від позову та закриття провадження у справі задоволити.
Рішення Косівського районного суду від 28 грудня 2021 року визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя-доповідач: Василишин Л.В.
Судді: Максюта І.О.
Фединяк В.Д.