Провадження № 22-ц/803/1384/22 Справа № 192/273/21 Суддя у 1-й інстанції - Тітова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
05 травня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк",
на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року,
по справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В липні 2021 року до Самарського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mono-bank. 27.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач взятих на себе зобов'язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавав, на прохання позивача погасити заборгованість не реагував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03.12.2020 року становить 44458,32 грн. заборгованість за тілом кредита.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство “Універсал Банк” просить рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року у справі №192/273/21 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Відзивів на апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Універсал Банк” на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи повністю у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено наявності заборгованості відповідача за тілом кредиту у вказаній в позовній заяві та розрахунку сумі, оскільки кредитний ліміт встановлений позивачем в жодному документі не визначений, вказаний лише в позовній заяві, доказів розміру фактично отриманих відповідачем ОСОБА_1 коштів суду першої інстанції не надано. Жодний складений позивачем документ не містить відомостей щодо отримання відповідачем будь-якої суми кредитних коштів, тому правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 4458,32 грн. відсутні.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ “Універсал Банк”, відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі підписаної анкети-заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ “Універсал Банк” з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які викладені у мобільному додатку, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 03.12.2020 року має заборгованість в розмірі 44458,32 грн., яка складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 44458,32 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ “Універсал Банк”).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.ч.1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Під час розгляду справи у суді першої інстанції Банком було надано виписку по рахунку відповідача (а.с. 8-10).
А тому, колегія суддів приходить до висновку, щодо необхідності врахування зазначених доказів, які свідчать про користування ОСОБА_1 кредитними коштами, оскільки відповідачем вказана обставина не спростовувалась.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 користувалася отриманою кредитною карткою та частково погашала утворену заборгованість (а.с. 8-10; 59-68), що у свою чергу свідчить про отримання останньою кредитної картки з кредитним лімітом у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наданого АТ “Універсал Банк” розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.07.2018 року, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором, яка станом на 03.12.2020 року у розмірі 44458,32 грн.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства “Універсал Банк” підлягає задоволенню, а рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року необхідно скасувати і позовні вимоги Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 27 липня 2018 року станом на 03 грудня 2020 року у розмірі 44458,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати у розмірі 3405,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Універсал Банк” - задовольнити.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року - скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 27 липня 2018 року станом на 03 грудня 2020 року у розмірі 44458,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” судові витрати у розмірі 3405,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова