СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/546/22
ун. № 759/19416/21
05 травня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105080001656 від 31.07.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 ,
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 ,
28.08.2021 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105080001656 від 31.07.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 11.03.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.05.2022 року.
05.05.2022 року прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , надіслала на електронну пошту суду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу
В судовому засіданні прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обґрунтовуючи їх тим, що він обвинувачуються у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаного з проникненням у сховище, тобто у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів отже, враховуючи обґрунтованість підозри, відсутність міцних соціальних зв'язків, існує можливість ухилення обвинуваченого від суду або вчинення ним іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілих та свідків, а інші запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченого, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. В наступному воєнний стан в Україні було продовжено.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального проваддження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд з'ясовує всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працює, не має постійного законного джерела доходів, не одружений, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років.
Обізнаність обвинуваченого про суворість передбаченого законом покарання, у випадку визнання його винуватим додатково підтверджує наявність високого ризику ухилення від суду та невиконання його процесуальних рішень (ризик переховування). Також існують ризики того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, оскільки йому відомі їх місця проживання, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, суд бере до уваги те, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку обвинуваченого, визначає розмір застави у кримінальному провадженні, який здатний забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов'язків у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105080001656 від 31.07.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 03.07.2022 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74 430 (сімдесят чотири тисячі тридцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 03.07.2022 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1