СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1706/22
пр. № 1-кп/759/703/22
05 травня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2022 року за №12022100080000117, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, Лугинського району, с. Путиловичі, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживачого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.09.2012 року Лугинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців;
- 02.11.2012 року Лугинським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, та 28.01.2016 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбуття покарання;
- 05.12.2017 року Лугинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 28.12.2018 року звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
інші учасники провадження:
потерпіла - ОСОБА_6
ОСОБА_3 , приблизно о 09:15 год. 14.01.2022 року, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення приватного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки намагався повторно викрасти чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , на загальну суму 36382 грн., однак не довів свій злочинний умисел з причин, що не залежали від нього, оскільки був затриманий громадянами.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 14.01.2022 року приблизно о 09:00 год. приїхав до м. Києва з метою зустрічі з колишньою співмешканкою ОСОБА_6 та попрямував до місця її мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 . Постукавши у калитку, ОСОБА_3 переконався, що у будинку нікого немає та вирішив проникнути до будинку з метою викрадення майна яке належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 переліз через паркан та перебуваючи на подвір'ї підняв з землі камінь. Підійшовши до вікна ОСОБА_3 за допомогою вищевказаного каменю розбив скло та через отвір який утворився, дотягнувся до ручки та відчинив вікно через яке проник до приміщення будинку. Знаходячись у приміщенні зазначеного будинку, ОСОБА_3 прослідував до спальної кімнати, де звернув увагу на грошові кошти та ювелірні вироби, які знаходились на полиці в шафі. Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: золотий перстень з рубіном, 585 проби, загальною вагою 6,9 гр., вартістю 9080 грн.; золоту каблучку з фіанітом, 585 проби, вагою 5,9 гр., вартістю 7697 грн.; золоту каблучку з фіанітом, 585 проби, вагою 4,1 гр., вартістю 4920 грн.; каблучку з медичного золота, вагою 6,6 гр., вартістю 1066 грн.; 1 сережку з медичного золота, вагою 1,9 гр., вартістю 390 грн.; золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 8,8 гр., вартістю 11257 грн.; срібну підвіску, вагою 3,4 гр., вартістю 708 грн.; грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою та паперові бірки з-під ювелірних виробів в кількості 5 шт., а всього майна на загальну суму 36382 грн., які положив до кишені куртки в яку був одягнутий.
Отримавши таким чином вищевказане чуже майно, ОСОБА_3 покинув приміщення приватного будинку через вікно, яке відчинив в спальній кімнаті, однак на дворі був затриманий громадянином, таким чином не довівши злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачуєтеся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що справді за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, він 14.01.2022 року приблизно о 09:00 год. приїхав до м. Києва з метою зустрічі з колишньою співмешканкою ОСОБА_6 та попрямував до місця її мешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 . Постукавши у калитку, переконався, що у будинку нікого немає та вирішив проникнути до будинку та викрасти майно, яке належить ОСОБА_6 а саме: золотий перстень з рубіном; золоту каблучку з фіанітом; золоту каблучку з фіанітом; каблучку з медичного золота; 1 сережку з медичного золота; золотий ланцюжок; срібну підвіску; грошові кошти в сумі 500 грн., потім покинув приміщення приватного будинку через вікно, однак на дворі був затриманий громадянином. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та просив його суворо не карати та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки він доглядає за матір'ю похилого віку.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показала, що вона є матір'ю обвинуваченого, є особою похилого віку, в домі немає жодних зручностей та син єдиний хто допомагає їй та доглядає за нею.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням до житла, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, з середньою освітою, працездатний, офіційно не працює, раніше судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, зважаючи на ту обставину, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням відшкодована шляхом повернення майна, з огляду на особу винного, наявності по справі обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, приймаючі до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, позицію потерпілої, яка покладалась на розсуд суду, та вибачила обвинуваченого, враховуючи покази свідка, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі суду негайно.
Речові докази:
- золотий перстень з рубіном, загальною вагою 6,9 гр.; золоту каблучку з фіанітом, вагою 5,9 гр.; золоту каблучку з фіанітом, вагою 4,1 гр.; каблучку з медичного золота, вагою 6,6 гр.; сережку з медичного золота, вагою 1,9 гр.; золотий хрестик, вагою 1,0 гр.; золотий ланцюжок, вагою 8,8 гр.; срібну підвіску, вагою 3,4 гр.; 500 гривень однією купюрою; бирки в кількості 5 штук від ювелірних виробів, передані ОСОБА_6 - залишити у належного володільця;
- особисті речі ОСОБА_3 , а саме: 2 еластичних бинта червоного кольору, дві тряпчані рукавиці червоного кольору; викрутку з рукояткою чорного кольору, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_3 за належністю;
- 2 зліпки сліду віджиму, а саме: один зліпок сліду віджиму з бокової частини рами вікна в кімнаті № 1 та другий зліпок сліду віджиму з нижньої частини рами вікна в кімнаті АДРЕСА_3 ; цегельний камінь з лавки на подвір'ї біля входу до будинку, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1