Справа № 344/2434/22
Провадження № 3/344/1838/22
28 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності директора Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради (ЄДРПОУ: 42909845) ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий за ч.1 ст. 166-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 будучи директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради порушив вимоги законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.
Так, 09.02.2022 року за результатами проведеної перевірки комісією з проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру виявлено, що 06.02.2022 року ОСОБА_1 будучи директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, ЄДРПОУ: 42909845, не забезпечив виконання вимог передбачених законодавством, щодо необхідності повідомлення шляхом надання вмотивованої відповіді про відмову із зазначенням підстав, передбачених законом, суб'єкту господарювання - Приватній медичній практиці «Міжнародний науково-практичний центр східної медицини «Прозріння» не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття відповідного рішення. У відповідь на запит комісії листом від 10.02.2022 року № 17/01-20/496 Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради надано завірені копії затребуваних документів, однак, не надано жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про факти повідомлення заявників про відмови їм у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.166-10 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 166-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу № 008-2022/Д від 11.02.2022 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, повідомлення шляхом направлення на адресу зазначену у протоколі судових повісток, складання відповідних телефонограм у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи, а також у матеріалах справи міститься клопотання про ознайомлення з матеріалами даної адміністративної справи. Таким чином судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з цього приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з'явився.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст. 166-10 КУпАП, за якою складено протокол.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій уповноважених працівників під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до ч.1 ст. 166-10 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб'єкта господарювання або адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 166- 10 КУпАП, повністю доведена:
даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення № 008-2022/Д від 11.02.2022 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог ч.1 ст. 166-10 КУпАП та вчинення ним зазначеного правопорушення;
розпорядженням міського голови про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради;
положенням про директора Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради;
витягом з рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.11.2021 року щодо продовження дозволів на встановлення рекламних конструкцій;
рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.10.2019 року № 1194 з додатками до нього, щодо затвердження нової редакції порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Івано-Франківськ;
рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03.09.2020 року щодо внесення змін у рішення виконавчого комітету від 08.10.2019 року № 1194;
рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.12.2020 року № 1390 щодо внесення змін у рішення виконавчого комітету від 08.10.2019 року № 1194;
рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.07.2020 року № 754 з додатками до нього, щодо внесення змін до порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Івано-Франківськ;
а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.166-10 КУпАП, як порушення вимоги законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 166-10 КУпАП.
Крім того, суд покладає на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн., який згідно ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню в дохід держави.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 166-10, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 166-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень, 20 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя В.В.Тринчук